Новини проекту
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 1 людина

Освітні програми

Дата: 3 серпня 2020 о 20:33, Оновлено 3 серпня 2020 о 20:56

 Закон України "Про освіту"  http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

Закон України "Про загальну середню освіту" https://drive.google.com/open?id=1pLPwIaPZAfGfC3n1QScEvYr6A6nRgMkp

Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період 2029 року  http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/988-2016-%D1%80

Освітня програма

Схвалено

педагогічною радою

школи

14 травня  2018 року

протокол №5

Затверджую

Директор школи

                                  

О.М. Кривіцька

Наказ №96 від 16.05.2018р

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Кармалюківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Жмеринської районної ради

 Вінницької  області

С. Кармалюкове

2018

Зміст

І. Загальні положення

1. Призначення школи та засоби його реалізації

2. Опис моделі випускника школи

3. Цілі та задачі освтнього процесу школи

4. Навчальний план та його обгрунтування

5. Особливості організації освітнього процесу

6. Показники (вимірники) реалізації освітнього процесу

7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

ІІ. Освітня програма початкової школи

  1. Вступ
  2. Загальний обсяг навчального навантаження
  3. Навчальний план
  4. Перелік навчальних програм
  5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
  6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
  7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання ща програмою
  8. Форми організації освітнього процесу
  9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
  10. Очікувані результати навчання за освітніми галузями

ІІІ. Освітня програма школи ІІ ступеня

  1. Вступ
  2. Загальний обсяг навчального навантаження
  3. Навчальний план
  4. Перелік навчальних програм
  5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
  6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
  7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання ща програмою
  8. Форми організації освітнього процесу
  9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти
  10. Очікувані результати навчання за освітніми галузями

ІV. Освітня програма школи ІІІ ступеня

  1. Вступ
  2. Загальний обсяг навчального навантаження
  3. Навчальний план
  4. Перелік навчальних програм
  5. Перелік, зміст, тривалість і взаємозвязок освітніх галузей, дисциплін. Логічна послідовність їх вивчення
  6. Очікувані результати навчання здобувачів освіти (реалізація наскрізних ліній ключових компетентностей)
  7. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання ща програмою
  8. Форми організації освітнього процесу
  9. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Сьогодні освіта вже не підготовка до життя, а спосіб життя. Завдання школи полягає у формуванні глобальної компетентності учня, необхідної кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Глобально компетентні люди мають застосовувати такі якості, характеристики і здібності, щоб не лише вивчати навколишній світ, а й жити в ньому. Педагогам, щоб допомогти учням стати глобально компетентними, потрібно не тільки розвивати ці якості у собі, а й шукати способи їх розвитку в учнів.  За експертними оцінками, найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, які вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями.

          Потужну державу і конкурентну економіку забезпечить згуртована  спільнота творчих людей, відповідальних громадян, активних і підприємливих. Саме таких повинна готувати середня школа України. Центральне місце в системі освіти належить середній школі. В школі ще можна вирівняти дисбаланс у розвитку дітей. Світогляд закладається саме в сім’ї та школі. У школі формується особистість, її громадянська позиція та моральні якості. Тут вирішується, чи людина захоче і чи зможе навчатися впродовж життя.

            Пріоритетного значення в розбудові нової школи набуває завдання формувати в учнів систему загальнолюдських цінностей – морально-етичних (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей) та соціально-політичних (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність). У центрі освіти має перебувати виховання в учнів відповідальності за себе, за добробут нашої країни. У здійсненні виховного процесу мають ураховуватися такі організаційні орієнтири:

- виховання не зводиться до окремих виховних занять;

-  до створення виховного середовища залучається весь колектив школи;

- учитель є взірцем людини вихованої, своїм прикладом він надихає і зацікавлює дитину;

-  у плануванні діяльності враховуються індивідуальні нахили і здібності кожної дитини, створюються належні умови для їх реалізації;

-  співробітництво з позашкільними закладами освіти;

- активне залучення до співпраці психологів і соціальних педагогів;

- налагодження постійного діалогу з батьківською спільнотою.

Розділ 1. Призначення школи та засоби його реалізації

         Заклад загальної середньої освіти Кармалюківська ЗОШ І-ІІІ ступенів  знаходиться у спільній власності територіальних громад селища, сіл  Жмеринського району та діє на підставі статуту, який затверджує засновник – Жмеринська районна рада або уповноважений ним орган.

        Навчальний заклад  у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими законодавчими актами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерством освіти і  науки України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, іншими нормативно-правовими актами, Статутом школи.

          Головною метою навчального закладу є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

        Головними завданнями навчального закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання в учнів поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості учня, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  школи.

          Навчальний заклад несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

          У відповідності до чинного законодавства загальноосвітній навчальний заклад здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх програмах.

        Основними  засобами досягнення мети, виконання  завдань та реалізації призначення школи є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм, а  такожнадання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності. На базі школи працюють гуртки:

 - Хор (старший гурт), керівник Кучеренко Т.В.;

- Хор (молодший гурт), керівник Кучеренко Т.В.;

- Спортивний гурток з рукопашного бою «Самозахист» , керівник Тодер М.М.;

- Екологічний, керівник Хора О.І.;

- Географічний «Мандрівник» , керівник Репінський С.В.;

- Математичний, керівник Стефанишена Т.Л.;

- Фізичний «Квант» , керівник Кривіцька О.М.;

- Мовно-літературний «Дивослово» , керівник Миколюк Г.В.;

- Театральний, керівник Катерчук М.І.;

- Історичний «Ерудит» , керівник Гордєєва З.Б.;

- Військово-патріотичний «Гарт»,  керівник Кривіцький О.М.;

Освітні програми, реалізовані в школі, спрямовані на:

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей населення регіону, України та інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення.

            У навчальному закладі створені та функціонують: предметні методичні об’єднання, творчі групи,  психологічна та соціальна служба.

            Ефективному управлінню якості освітньої діяльності в школі сприяють система ІСУО та програма КУРС Школа.

             Наша школа -  школа рівних можливостей для всіх; школа в якій навчаються поряд обдаровані діти в тій чи іншій галузі та «звичайні»; школа, яка  намагається дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті;  школа компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення. Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління школою  зосереджене на управлінні якістю освіти. А це означає співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою. Школа працює на засадах “педагогіки партнерства”. Основні принципи цього підходу:

  • повага до особистості;

• доброзичливість і позитивне ставлення;

• довіра у відносинах;

• діалог – взаємодія – взаємоповага;

• розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

 • принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

Школа допомагатиме батькам здобувати спеціальні знання про стадії розвитку дитини, ефективні способи виховання в дитині сильних сторін характеру і чеснот залежно від її індивідуальних особливостей.

Розділ 2. Опис "моделі" випускника школи

         Випускник нашої школи - особистість - цілісна, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

патріот - з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини;

інноватор -  здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Освітній процес у школі  спрямований на формування у випускника школи ключових компетентностей  необхідних для успішної життєдіяльності:

  • вільне володіння державною мовою;
  • здатність спілкуватися рідною  та іноземними мовами;
  • математична компетентність;
  • компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
  • інноваційність;
  • екологічна компетентність;
  • інформаційно-комунікаційна компетентність;
  • навчання впродовж життя;
  • громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;
  • культурна компетентність;
  • підприємливість та фінансова грамотність;
  • готовність до вибору професії відповідно до своїх здібностей та можливостей, потреб ринку праці.

          Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:  читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критично мислити, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення,  конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, здатність співпрацювати в команді.

Розділ 3. Цілі та задачі освітнього процесу школи

Враховуючи призначення і місце школи в освітньому просторі міста школа працює над досягненням таких цілей та задач:

  • забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

Розділ 4. Навчальний план та його обґрунтування

          Основним документом, що регулює навчально-виховний процес у школі, є робочий навчальний план, що складений на основі Типових навчальних планів, розроблених та затверджених Міністерством освіти і науки України, із конкретизацією варіативної частини і визначенням профілю навчання. Зміст навчального плану є механізмом реалізації змісту освіти та одним із засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. Починаючи з І ступеня, в школі функціонує система факультативів та гуртків, яка дозволяє зробити освітній простір  єдиним і таким, що тісно пов'язує різні вікові етапи в навчанні різних  дисциплін. Мета та завдання базового навчання  полягає у створенні освітнього простору для здійснення самовизначення учнів основної школи до вибору профілю подальшого навчання. Допрофільне навчання у 8,9 класах має стати етапом «академічної мобільності» випускників основної школи, готовності до свідомого вибору профілю навчання у школі ІІІ ступеня. Зміст базової і повної середньої освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості і визначається на засадах науковості і систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини.
Основна школа забезпечує базову загальну середню освіту, що разом із початковою є фундаментом загальноосвітньої підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти. Зміст освіти на цьому ступені є єдиним для всіх учнів. У старшій школі навчання є профільним. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планів відповідного рівня.

Клас

Кількість годин на рік

1 клас

770

2 клас

805

3 клас

857,5

4 клас

857,5

Разом

3290

5клас

1015

6 клас

1085

7 клас

1120

8 клас

1137.5

9 клас

1190

Разом

5547,5

10 клас

1050

11 клас

1172,5

Разом

2222,5

           Базові навчальні предмети, що становлять інваріантну складову змісту середньої освіти, є обов'язковими і вивчатимуться на рівні державного стандарту на всіх профілях. Враховуючи кадрове,  навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення, запити учнів 10-11 класів як вибірково-обовязкові предмети здобувачі освіти вивчатимуть інформатику та технології. З метою врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів школярів, діагностування прогалин в знаннях учнів, організації роботи зі здібними та обдарованими учнями, підготовкою учнів до ЗНО проводяться індивідуальні та групові заняття з різних дисциплін.

           Відповідно до робочого навчального плану педагогічні працівники навчального закладу самостійно добирають програми, підручники, навчальні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України, а також науково-методичну літературу, дидактичні матеріали, форми, методи, засоби навчальної роботи, що мають забезпечувати виконання статутних завдань та здобуття освіти на рівні державних стандартів.

Розділ 5. Особливості організації освітнього процесу

          Школа  працює  за  п’ятиденним  робочим  тижнем,  вихідні  дні  -  субота  і  неділя.

          Відповідно до  Закону  України  ,,Про  освіту”   тривалість  уроку  в  2-4  класах  встановлюється  40  хвилин,  в  1  класах  -  35  хвилин, в 5-11 – 45 хвилин. Тривалість перерв, під час яких не відбувається харчування школярів – 10 хв., під час яких учні харчуються – 20 хв. Школа  працює  в  такому  режимі:

  1-11  класи  -  початок  занять  о  8.30.

            Відповідно    Закону  України  ,,Про    освіту”  кожен навчальний  рік  розпочинається  1  вересня  святом - День  знань.

          Структура навчального року (тривалість навчальних занять, поділ на семестри  та режим роботи) встановлюються навчальним закладом у межах часу, передбаченого робочим навчальним планом, за погодженням з управлінням освіти і науки Жмеринської районної ради. Тривалість канікул протягом навчального року не повинна становити менш як 30 календарних днів.

          Крім різних форм обов’язкових навчальних занять, у закладі проводяться індивідуальні, групові, факультативні та інші позакласні заняття та заходи, що передбачені окремим розкладом і спрямовані на задоволення освітніх інтересів учнів та на розвиток їх творчих здібностей, нахилів і обдаровань.

     Згідно статті 12 р.ІІ  Закону  України  ,,Про    освіту” навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та старшої  школи, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.  

        Навчальна практика та  навчальні екскурсії для учнів 1-8, 10 класів, проводяться згідно рішення педагогічної ради.

        Зарахування, відрахування та переведення здобувачів освіти здійснюється без конкурсу відповідно до території обслуговування, яка закріплена районною  радою чи її виконавчим комітетом та у відповідності з Порядком зарахування, відрахування та  переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 року №367.

Розділ 6. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

         На рівні школи розроблена система показників (внутрішній моніторинг), що дозволяє  судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника. При цьому обєктами, механізмами  та термінами  контролю є :

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності (підвищення кваліфікації педагогічних працівників (форма проходження на вибір учителя) – не менше 150 годин протягом 5 років, атестація – 1 раз на 5 років,  добровільна сертифікація – 1 раз на 3 роки,  участь у різних методичних заходах, конференціях, вебінарах, семінарах, конкурсах, ковчингах, тренінгах, онлайн-курсах, дистанційне навчання – протягом року);
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність документів, визначених нормативно- правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних дисциплін для счамостійної роботи та дистанційного навчання– 2 рази на рік);
  • матеріально-технічне  забезпечення освітньої діяльності (відповідність ліцензійним та акредитаційним вимогам: шкільні кабінети, класні кімнати,  спортзал, бібліотека, сукчасна їдальня, буфет,  наявність інтернету – 2 рази на рік);
  • якість проведення навчальних занять (вивчення системи роботи педагогічних працівників – 1 раз на 5 років, тематичний контроль знань, класно-узагальнюючий контроль – за потребою);
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) (вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років,  різні види оцінювання, що відповідають «Загальним критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», які є обовязковою складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року, державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, зовнішнє незалежне оцінювання – в кінці навчального року, результати участі у предметних та  творчих  конкурсах різного рівня – протягом навчального року, участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних випробовуваннях – протягом навчального року);
  • моніторинг оцінювання ступеня задоволення здобувачів освіти (соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників – 1 раз на рік);
  • продовження навчання (аналіз вступу у ВНЗ України та за її межами -  1 раз на рік).

Результати

Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

  • оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
  • постійний моніторинг змісту освіти; 
  • спостереження за реалізацією освітнього процесу;
  • моніторинг технологій навчання;
  • моніторинг ресурсного потенціалу школи;
  • моніторинг управління ресурсами та процесами;
  • спостереження  за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. 

На базі школи  працює гурток «Лісівники – дендрологи», який сприяє розвитку саме цієї компетентності. В рамках роботи даного гуртка планується у найближчі роки працювати над проектами «Зелене місто», «Очистимо планету від пластику», «Вторинне використання паперу». Можливі екологічні уроки на відкритому повітрі для учнів початкової школи. Лідери учнівського самоврядування виступили з пропозицією чотири рази на рік проводити толоку поблизу та на території школи. Клуб «Екології та спорту» запропонував учням школи І ступеня взяти участь в акції «Годівничка»(з метою виготовлення та розміщення годівничок на території масиву) та в проектах «Бути здоровим – модно», «Діти за гуманне ставлення до тварин».

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

В рамках розвитку соціальної і громадянської компетентності діє учнівське самоврядування, яке намагається втілити принципи і механізми функціонування суспільства в межах школи.  У подальшому учнівський та учительський колективи намагатимуться діяти так, щоб активна участь у житті школи  викликала в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — був націлений на формування порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Прикладом вчителя, що покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до світу, є керівник «Євроклубу»,  який вчить не тільки  поважати  товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень, а й поціновувати все надбання цивілізації. В рамках роботи клубу впроваджуються міжнародні проекти для учнів 1-4 класів «Дорога у Європу», для учнів 5-7 класів «Ми всі рівні = ми всі різні», для учнів 8-10 класів «Стріт арт: мистецтво чи вандалізм».

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище і буде реалізуватися упродовж двох наступних років через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я під час занять гуртка «Дорослішай на здоров'я» серед учнів 6-7 класів, та під час занять гуртка «Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/ СНІДу» серед учнів 9-11 класів; для учнів 1-4 класів психологічна служба школи планує провести навчальні квести «Здоровим будь» та «Здоровий дух у здоровому тілі». Текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів розробили упродовж травня – червня творча група класних керівників під керівництвом учителя з основ здоров'я для інформування  про можливі негативні наслідки в разі не виконання правил дорожнього руху. Упродовж двох років традиційно звертатиметься увага  на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я.  Психологічна служба школи разом із класними керівниками спланувала і розробила ряд заходів спрямованих на вирішення проблем пов'язаних з саморегуляцією поведінки  у діяльності та спілкуванні, використання вільного часу з урахуванням можливостей і потреб, формування та реалізації валеологічної культури у внутрішкільному житті: « Моніторинг психологічного та емоційного стану учнів у навчально-виховному процесі», інформування класних керівників про результати моніторингу та залучення педагогічного й учнівського колективів до співпраці у вирішенні питань і проблем , що виникли. Заплановані інтерактивні акції, фут-квести, психологічні практикуми, тренінгові заняття зроблять приємним пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач та зможуть викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. В рамках  розвитку учнівської підприємливості та фінансової грамотності буде спрямована у подальші 2 роки  робота учнівського самоврядування , яке вже виступило з ініціативою про проведення у 2018/2019 н.р. благодійних ярмарок 4 рази на рік з метою здійснення заощаджень для благодійних цілей. Крім того з метою формування економного ставлення до природних ресурсів заплановано збір макулатури та пластику, зароблені кошти будуть витрачені для закупівлі енергозберігаючих ламп.

  • контроль  стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів; 
  • розроблення  рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні.

Розділ 7. Процеси розвитку, виховання і соціалізації в школі

         Виховання учнів  у навчальному закладі здійснюється під час проведення уроків, у процесі позаурочної та позашкільної роботи. Цілі виховного процесу в навчальному закладі визначаються на основі принципів, закладених у Конституції та законах України, інших нормативно-правових актах.        

Весь навчально-виховний процес у школі зорієнтований  на учня, розвиток його талантів, виховання на цінностях, цінностях загальнолюдських, цінностях поваги до іншої людини, цінностях любові до власної країни. Це пронизує весь зміст освіти і весь процес навчання. Виховання позитивних рис характеру та чеснот здійснюється через наскрізний досвід та зміст освіти.

Роль окремих виховних моментів під час навчання за наскрізними темами різна і залежить від  їх мети і змісту та від того, наскільки тісно той чи інший захід пов’язаний із конкретною наскрізною темою, життєвим досвідом учнів та їх інтересами. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального та виховного середовища, а зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного розвитку учня.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання та виховної діяльності, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,  квести, інтерактивні уроки  (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.  Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких на засіданнях клубів звітують про виконану роботу перед комісією, до складу якої увійдуть учні, батьки, вчителі.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

 Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

        Реалізація змісту освіти у школі та досягнення прогнозованого результату її роботи забезпечується програмно-методичним матеріалом, що відповідає Переліку навчальних програм для учнів закладів загальної середньої освіти І,ІІ,ІІІ ступенів, затвердженого наказами МОН від 07.06.2017 №804, від 23.10.2017 №1407, 24.11.2017 №1539, 14.07.2016 №826,  від 29.05.2015 №584.

  

з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Вільне володіння державною мовою

Передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях.

2

Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами

Передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування.

3

Математична компетентність

Передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини.

4

Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій

Передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження.

5

Інноваційність

Передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади.

6

Екологічна компетентність

Передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.

7

Інформаційно-комунікаційна компетентність

Передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях.

8

Навчання впродовж життя

Передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі.

9

Громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей

Передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя.

10

Культурна компетентність

Передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості.

11

Підприємливість та фінансова грамотність

Передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

 ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

для початкової освіти

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Типову освітню програму для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової загальної освіти. У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі наскрізні вміння:      

  • читання з розумінням;
  • уміння висловлювати власну думку усно і письмово;
  • критичне та системне мислення;
  • творчість та ініціативність;
  • здатність логічно обґрунтовувати позицію;
  • уміння конструктивно керувати емоціями;
  • оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми;
  • співпрацювати з іншими особами.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Загальний обсяг навчального навантаження:

1 клас

770

2 клас

805

3 клас

857,5

4 клас

857,5

        Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи І ступеня  (додаток 1 – 1 клас, додаток 2 – 2-4 класи).

         Освітні галузі навчального плану для перших класів реалізуються через інтегровані курси і навчальні предмети.

        Освітня галузь  «Мовно-літературна» представлена інтегрованим курсом «Навчання грамоти» і окремим предметом «Іноземна мова».

         Освітні галузі «Математична»,  «Технологічна», «Фізкультурна» реалізуються через окремі предмети, відповідно, - «Математика»,  «Дизайн і технології», «Фізична культура».

    Освітня галузь «Природнича, соціальна, здоров’язбережувальна та історична» представлена інтегрованим курсом «Я досліджую світ».

          Освітня галузь «Мистецька» реалізовується двома предметами – «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» . 

       Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети  «Українська мова», «Літературне читання» , «Іноземна мова».

У другому, третьому і четвертому класах навчальний предмет ,,Українська мова” реалізується таким чином:

                    І семестр -   4 години – українська мова,

                                       3 години – літературне читання;

                    ІІ семестр – 3 години – українська мова,

                                      4 години – літературне читання.

       Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі».

Освітня галузь «Здоровя і фізична культура» реалізується окремими предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Освітня галузь «Технології» реалізується  через окремі предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

         Освітгя галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами - «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

         Розподіл варіативної  складової  навчального  плану  для  3-4 класів:

- в 3-4 класах введено курс ,,Християнська етика” з метою норм християнської моралі.

 Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Учні перших класів навчатимуться за Типовою освітньою програмою (Шияна Р.Б.), затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки від 21.03.2018р. №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти».

Учні 2-4-х класів навчатимуться у 2018-2019 навчальному році за державним стандартом, затвердженим до набрання чинності Закону України «Про освіту», також типовою освітньою програмою, розробленою на його основі та затвердженою наказом Міністерства освіти і науки від 20.04.2018р. №407.

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організовує в межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас

досягнення конкретних  очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

       

       Система внутрішнього забезпечення якості освіти складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально- технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання     (компетентностей).

       Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

 контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,                   якістю знань, умінь і навичок, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовищазакладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фаховогокваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

Пояснювальна записка

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності. 

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання» або інтегрований курс цих навчальних предметів;

3 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання»;

4 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Літературне читання».

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

відповідає на запитання за змістом прослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

повторює услід за вчителем зразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя       

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначає кількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляє їх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

Позначення звуків буквами.

Вправляння у поділі слів на склади.

Дослідження ролі наголосу в словах.

Спостереження за лексичним значенням слів.

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження тексту.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Змістова лінія «Взаємодіємо усно»

з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, перепитує, доречно реагує на них;

виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань;

сприймає монологічне висловлення й використовує усну інформацію з конкретною метою;

відповідає на запитання за змістом  прослуханого і ставить запитання до усного повідомлення;

відтворює основний зміст усного повідомлення;

вибирає інформацію з почутого і пояснює, чому вона зацікавила, обговорює її з іншими особами;

висловлює своє ставлення до почутого: до подій, персонажів тексту;

розповідає про власні почуття, які викликав прослуханий текст;

пояснює, чому щось подобається, а щось ні;

бере участь у розігруванні діалогів за змістом малих фольклорних форм, казок, віршів, використовує доречно силу голосу, темп мовлення, міміку, жести, рухи;

вступає в діалог, підтримує й ініціює діалог на добре відому тему та на теми, які викликають зацікавлення;

користується формулами мовленнєвого етикету (ввічливими словами);

дотримується правил спілкування;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулює дихання, силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

усно переказує текст з опорою на допоміжні матеріали (ілюстрація, план, опорні слова, словосполучення);

створює власне висловлення за ілюстраціями; розповідає про свої спостереження, враження, події з власного життя;

впевнено висловлює свої думки

Сприймання усної інформації.

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

Оцінювання усної інформації.

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

Створення усних монологічних висловлень

Змістова лінія «Читаємо»

читає вголос правильно, свідомо, плавно, цілими словами нескладні за змістом і формою тексти;

виявляє початкові уміння читати мовчки;

пояснює значення більшості слів, ужитих у прямому та переносному значеннях;

знаходить у тексті незнайомі слова, з’ясовує їх значення, користуючись виносками, тлумачним словником, а також через контекст (з допомогою вчителя);

правильно інтонує прості речення будь-якого виду;

користується найпростішими прийомами регулювання темпу читання, сили голосу, дихання  залежно від змісту тексту  (самостійно та за завданням учителя);

самостійно читає, практично розрізняє з опорою на найпростіші  жанрові  особливості тексти малих фольклорних форм, що опрацьовувалися під час навчання, а також літературних жанрів (казка, вірш, оповідання, уривки з повістей-казок), правильно їх називає, визначає емоційний настрій;

самостійно читає та розрізняє нехудожні тексти за відсутністю у їх змісті діалогів, яскравих образних висловів, наявністю наукових понять, фактів, історичних дат, передачі інформації;

виділяє в структурі художнього і нехудожнього текстів заголовок, ілюстрації, схеми, таблиці, використовує їх для прогнозування  орієнтовного змісту тексту та кращого його розуміння;

виявляє розуміння фактичного змісту тексту та основних думок художніх і нехудожніх текстів (з допомого вчителя);

пояснює, які, де, коли відбулися події;

визначає, правильно називає персонажів художнього твору, виділяє серед них головного;

перераховує цікаві факти, важливі ідеї в інформаційному тексті;

встановлює зв’язки між подіями, дійовими особами;

ставить запитання за фактичним змістом прочитаного з метою уточнення свого розуміння;

розпізнає, називає в тексті яскраві, образні слова, вислови, пояснює їх роль у творі (з допомогою вчителя);

передає зміст (детально або вибірково) твору чи окремих епізодів з дотриманням логіки викладу, а також з урахуванням структурних елементів тексту: зачину, основної частини, кінцівки;

пояснює вчинки персонажів у творі, висловлює  щодо них найпростіші оцінні судження; обґрунтовує свої висновки (з допомогою вчителя);

розповідає про свої загальні враження, почуття від прочитаного, (що саме сподобалося / не сподобалося, що було цікаво / нецікаво, що нового дізнався / дізналась), підтверджує свої думки фактами з тексту;

пов’язує  зміст прочитаного зі своїми знаннями, попереднім читацьким, а також власним життєвим емоційно-чуттєвим досвідом;

передає власне ставлення до подій, вчинків персонажів  через ілюстрування, декламацію, рольові ігри, інсценізацію твору чи окремих його епізодів (з використанням вербальних і невербальних засобів художньої виразності);

імпровізує з репліками, відтворюючи діалоги з казок, віршів, оповідань;

бере участь у колективному обговоренні прочитаного: зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок, пояснює своє розуміння дискусійних питань;

знає і називає найважливіші інформаційні ресурси: бібліотека, Інтернет, телебачення, дитячі газети, журнали, книжки, довідкові видання;

знаходить у нехудожніх і навчальних текстах відповіді на запитання, поставлені вчителем;

здійснює пошук потрібної інформації у дитячих довідкових виданнях;

виявляє в тексті і пояснює зміст графічної інформації (таблиця, схема, емотикони тощо);

аналізує одержану інформацію, звертається до дорослих (коли є сумнів) за підтвердженням її правдивості, достовірності;

застосовує одержану інформацію в навчальній діяльності та практичному досвіді;

перетворює вербальну інформацію із суцільного тексту у візуальну (малюнок, кадри до мультфільму, таблиця, схема тощо);

розпочинає ознайомлення з новою дитячою книжкою з розглядання її структурних елементів: обкладинки, титульного аркуша, ілюстрацій, змісту (переліку)творів, правильно  їх називає;

передбачає орієнтовний зміст твору, дитячої книжки за вказаними елементами;

розрізняє дитячі книжки за типом видання: книжка-твір, книжка-збірка, енциклопедія, дитячий журнал, словник;

добирає для читання дитячі книжки  на відповідну тему: казки про тварин, пригоди,  фантастика та ін.;

визначає мету свого читання (для проведення цікавого дозвілля, знаходження потрібної інформації та ін.), обирає, читає відповідні книжки, пояснює свій вибір;

перечитує книжки, окремі їх епізоди для кращого  розуміння змісту та вдосконалення навички читання;

має уявлення про жанри й теми дитячого читання;

називає твори, дитячі книжки, що сподобалися, розповідає, які епізоди справили найбільше враження;

називає кілька прізвищ авторів прочитаних творів;

називає державні символи України й окремі національні символи, традиції українського народу

Формування і розвиток навички читання.

Сприймання і практичне розрізнення текстів різних видів.

Аналіз та інтерпретація змісту текстів.

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.        

Робота з різними джерелами і видами інформації.

Робота з дитячою книжкою.

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості, дитячий фольклор;

– твори відомих письменників-класиків  України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей;

– художня  вітчизняна і зарубіжна література сучасних письменників: казки, легенди, оповідання, вірші, повісті-казки, комікси;

– науково-пізнавальна література для дітей: книжки, енциклопедії, довідники;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання: про Батьківщину, сім’ю, на героїко-патріотичну тематику,  про живу й неживу природу, дітей, дружбу, шкільне життя, пригоди, фантастика, дитячі детективи, винаходи, відкриття, сучасні технології та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»

пише розбірливо, охайно з однаковим нахилом букв;

дотримується свідомо гігієнічних правил письма;

дотримується культури оформлення письмових робіт: розташовує самостійно заголовок  у рядку, дотримується поля, правого і лівого краю сторінки, абзаців, робить акуратні виправлення;

розташовує слова й віршові строфи в колонку;

записує слова в таблицю;

обмінюється елементарними письмовими повідомленнями (записка, лист, вітальна листівка та ін.);

обирає для написання повідомлення відповідне оформлення (шрифт, розмір, колір тощо);

відновлює деформований текст з 3-4 речень;

створює і записує коротке зв’язне висловлення на добре відому та цікаву тему;

перевіряє (з допомогою вчителя), чи грамотно написаний власний текст;

виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила (самостійно і з допомогою вчителя);

удосконалює текст із часто повторюваними словами шляхом заміни їх синонімами та займенниками (без уживання термінів)

Формування і розвиток навички письма.

Створення власних письмових висловлень.

Перевірка й редагування текстів

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»

сприймає й обговорює прості медіапродукти;

обговорює зміст і форму простих медіапродуктів, розповідає, про що в них ідеться;

визначає, кому і для чого призначений медіапродукт;

пояснює зміст вербальної і невербальної інформації в медіапродуктах;

висловлює свої думки і почуття з приводу прослуханих / переглянутих медіапродуктів (коміксів, дитячих журналів, реклами);

створює прості медіапродукти (листівка, sms-повідомлення, фотоколаж тощо) з допомогою інших осіб

Робота з медіапродукцією

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»

аналізує звуко-буквений склад слова;

експериментує зі словами: змінює, додає, вилучає один звук (букву), склад у словах так, щоб вийшло інше слово;

правильно вимовляє слова з дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

правильно вимовляє й записує слова з апострофом;

правильно наголошує загальновживані слова;

експериментує з наголосом: порівнює і пояснює значення слів, які відрізняються лише наголосом;

ділить слова на склади;

переносить слова з рядка в рядок складами;

не відриває при переносі від слова склад, позначений однією буквою;

правильно переносить слова зі збігом приголосних, з літерами ь, й, буквосполученнями дж, дз, йо, ьо, апострофом;

правильно читає (напам’ять або із запису) український алфавіт;

розташовує 5-6 слів за алфавітом з орієнтацією на першу літеру;

користується алфавітом у роботі з навчальними словниками;

розпізнає слова, близькі і протилежні за значенням;

розрізняє пряме й переносне значення слів;

пояснює різні значення багатозначних слів (з допомогою вчителя);

розподіляє ряд слів на 2 групи за смисловою ознакою; доповнює кожну групу 2-3 словами;

доречно вживає слова різних лексичних груп у власному мовленні;

розрізняє слова, які відповідають на питання хто? і що?;

правильно вживає велику / малу літери у власних / загальних назвах;

змінює іменники за числами (один – багато);

впізнає слова, які відповідають на питання який? яка? яке? які? окремо та в реченнях, у тексті;

утворює словосполучення іменників з прикметниками;

добирає до відомого предмета відповідні ознаки;

впізнає слова-назви дій, ставить до них питання;

добирає влучно дієслова для висловлення власних думок;

розрізняє слова, які називають числа, ставить до них питання скільки?;

утворює словосполучення числівників з іменниками;

розрізняє слова, що називають предмети, ознаки, дії, числа, ставить до них питання;

добирає самостійно 4-6 слів, які відповідають на питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки?;

розподіляє слова на групи за значенням та питаннями (за частинами мови);

упізнає в реченні службові слова; пише їх окремо від інших слів;

пов’язує між собою слова за допомогою службових слів;

розпізнає речення за його основними ознаками;

пояснює роль різних видів речень для досягнення мети спілкування;

правильно відтворює інтонацію розповідних, питальних і спонукальних, окличних та неокличних речень;

використовує  відповідні розділові знаки в кінці речень під час письма;

поширює речення словами за поданими питаннями;

складає і записує речення за малюнком, на задану тему;

розпізнає текст за основними ознаками;

розрізняє текст-розповідь і текст-опис та пояснює їх призначення;

добирає заголовок до тексту;

визначає в тексті зачин, основну частину, кінцівку;

знаходить у художніх текстах виражальні засоби мови, пояснює їх роль;

складає і записує невеликий текст (3-4 речення) за ілюстрацією, серією малюнків, про події з власного життя;

використовує займенники, прислівники, контекстні синоніми (без уживання термінів) для зв’язку речень у тексті та уникнення повторів;

перевіряє і вдосконалює власні тексти, усуваючи лексичні повтори

Дослідження звуко-буквеного складу слів, правильна їх вимова і написання.

Користування правилами переносу слів.

Користування алфавітом.

Дослідження лексичного значення слова. Використання лексичного багатства української мови у власному мовленні.

Дослідження ролі іменників у мовленні і використання їх у власних висловленнях.

Дослідження виражальних можливостей прикметників, використання їх з метою увиразнення мовлення.

Спостереження за роллю дієслів у мовленні і застосування їх у власних висловленнях.

Дослідження числівників і використання їх у мовленні.

Спостереження за словами, які служать для назви предметів, ознак, дій, чисел.

Дослідження значення в мовленні службових слів і використання їх для зв’язку слів у реченні.

Дослідження і конструювання речень.

Дослідження і складання текстів.

Удосконалення текстів

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

- формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

- розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

- формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

Переставний закон додавання.

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

Геометричні фігури

розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

Навчальні дослідження

Робота з даними

читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.     

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Числа, дії з числами. Величини

відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа, утворює числа різними способами;

порівнює числа різними способами;

визначає розрядний склад двоцифрового числа;

подає числа у вигляді суми розрядних доданків;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

володіє навичками додавання і віднімання чисел у межах 100;

обчислює усно зручним для себе способом; 

прогнозує результат додавання та віднімання;

перевіряє правильність обчислень;

визначає невідомий компонент дії віднімання і знаходить його значення;

коментує виконання обчислень;

розуміє сутність дій множення і ділення;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів дій множення і ділення;

використовує в обчисленнях взаємозв’язок між множенням і діленням

використовує в обчисленнях переставний закон множення, взаємозв’язок між множенням і діленням, правила множення і ділення з числами 1 і 0, ділення рівних чисел;

розуміє неможливість ділення на нуль;

застосовує в обчисленнях знання таблиць множення чисел 2 і 3 та відповідних випадків ділення;

обчислює значення виразів, що містять інші табличні випадки множення і ділення, з опорою на таблиці;

прогнозує результат множення і ділення,

перевіряє правильність обчислень;

знаходить число, яке у кілька разів більше (менше) за дане;

розуміє сутність кратного порівняння чисел;

обчислює результат кратного порівняння чисел;

визначає невідомий компонент дій множення і ділення, обчислює його значення;

коментує виконувані дії;

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість, час, використовує їх короткі позначення (міліметр – мм, сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг, центнер – ц); місткості (літр – л); часу (хвилина – хв,  година – год, доба, тиждень);

користується інструментами для вимірювання величин;

користується годинником і календарем для  визначення часу та планування своєї діяльності, спостережень за явищами природи тощо;

оперує грошима в уявному процесі купівлі-продажу та в практичній діяльності, використовує їх короткі позначення

Нумерація чисел першої сотні

Додавання і віднімання чисел у межах 100.

Знаходження невідомого компонента дії віднімання

Арифметичні дії множення і ділення.

Назви компонентів та результатів множення і ділення.

Взаємозв’язок між множенням і діленням.

Переставний закон множення.

Особливі випадки множення і ділення.

Табличне множення і ділення.

Збільшення або зменшення числа у кілька разів.

Відношення кратного порівняння.

Знаходження невідомого компонента дій множення і ділення

Величини: довжина, маса, місткість, час.

Гроші

Вирази, рівності, нерівності

записує математичні твердження, подані в текстовій формі, з використанням математичних символів;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами;

знаходить значення числового виразу та буквеного виразу із заданим значенням букви;

встановлює залежності між компонентами і результатом арифметично дії;

застосовує правило порядку виконання дій у виразах без дужок та з дужками

Числові вирази. Буквені вирази.

Числові рівності.

Числові нерівності

Геометричні фігури

розпізнає і класифікує геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями геометричних фігур;

називає елементи геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

креслить відрізки заданої довжини;

будує прямокутник (квадрат) на аркуші в клітинку;

розрізняє круг і коло;

вимірює сторони геометричних фігур; обчислює довжину ламаної, периметр многокутника

Геометричні фігури об’ємні та плоскі.

Прямокутник. Квадрат.

Круг. Коло.

Математичні задачі і дослідження

розв’язує прості і складені сюжетні задачі, у тому числі задачі з геометричним змістом;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

обирає числові дані, необхідні і достатні для відповіді на запитання;

планує розв’язування (розв’язання) сюжетної задачі;

створює математичну модель задачі;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язку задачі;

шукає різні способи розв’язування (розв’язання  задачі);

складає сюжетні задачі на одну і дві дії;

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей і залежностей з допомогою вчителя

Прості та складені сюжетні задачі, в тому числі геометричні, компетентнісно-зорієнтовані.

Навчальні дослідження

Робота з даними

виділяє дані, вміщені в таблицях, графах, на схемах, лінійних діаграмах;

вносить дані до таблиць;

визначає, чи достатньо даних для розв’язання проблемної ситуації;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач, в інших життєвих ситуаціях.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою

Додаткові теми:

Раціональні способи додавання і віднімання (порозрядне додавання кількох чисел, прийом округлення кількох доданків тощо).

Таблиця Піфагора.

Подвійні числові нерівності.

Рівняння з одним невідомим.

Нестандартні задачі, які розв’язуються способом міркувань без виконання арифметичних дій; способом добору; процесуальні задачі; задачі на опрацювання даних, отриманих у процесі спостережень подій навколишнього світу (в житті суспільства, школи, природні явища). «Магічні фігури». Математичні ребуси. 

Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою графів або таблиць

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

 «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Пояснювальна записка

 Зазначені освітні галузі можуть реалізовуватись окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

  • формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв'язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);
  • виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і подій;
  • розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;
  • створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

  • Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);
  • Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);
  • Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
  • Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об'єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

  • ;
  • ;
  • ;
  • ;
  • .

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

  • ;
  • ;
  • Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров'я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;

досліджує свій організм

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина серед людей

  • минулим своєї сім’ї;
  • минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);
  • склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;
  • , хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

  • вчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина в суспільстві

  • назву країни, її столицю;
  • уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам'ятки свого краю;
  • зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;
  • у найближчому просторі;
  • до корисних справ громади

Громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

  • приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа

  • тіла неживої і живої природи, рукотворні об'єкти;
  • значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,
  • про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;
  • об’єкти природи за однією ознакою;
  • найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;
  • цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;
  • у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;
  • об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);
  • різні джерела для пошуку інформації про довкілля;
  • рукотворні тіла у найближчому оточенні;

називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;

дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності

Що належить до природи.

Жива і нежива природа.

Сонце і його вплив на живу і неживу природу.

Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.

Дослідження властивостей тіл природи.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Охорона і збереження природи.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Людина

розповідає про себе та інших, висловлює свої вподобання;

описує себе, свій характер, захоплення, що відрізняють від інших;

розпізнає та описує небезпеку вдома або в школі;

ухвалює рішення щодо простих побутових ситуацій з користю для здоров’я і безпеки;

пояснює, від чого залежить безпека на вулиці, вдома, у школі;

визначає здорові та шкідливі звички, правила догляду за органами тіла; досліджує зміни, що відбуваються;

досліджує позитивні і негативні впливи на вибір здорової та безпечної поведінки;

досліджує зміни, що відбуваються з людиною

Пізнання себе, своїх можливостей, здорова і безпечна поведінка.

Частини тіла людини та їх функції. Турбота про здоров’я. Організація досліджень.

Людина серед людей

пояснює, що може робити в сім’ї, серед однолітків, в школі; дотримується правил поведінки, що засвідчують повагу до інших;

доречно вживає слова чемності;

надає допомогу, коли просять та звертаються по неї;

висловлює оцінні судження щодо вчинку, події, явищ;

добирає докази до своїх висновків;

не порушує права інших дітей, виявляє і засуджує вчинки, які ображають або принижують інших;

співпрацює в групах для досягнення спільних цілей

Стандарти поведінки в суспільстві. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці.

Людина в суспільстві

розпізнає державні символи України, шанобливо ставиться до них;

розпитує і збирає інформацію про свій край і державу, історичні події, відомих осіб;

розпитує старших про минуле, бере активну участь у спільних заходах державного значення;

дотримується встановлених правил поведінки під час державних свят, класних, шкільних і громадських заходів

Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, і символів держави. Внесок українців у світові досягнення.

Славетні українці. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ

має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність толерантного ставлення до інших країн і народів, цікавиться відповідною інформацією; виявляє інтерес до інформації про інші країни і народи;

на конкретних прикладах доводить важливість взаємозв’язків і взаємодії між країнами;

виявляє доброзичливе ставлення до людей інших національностей, до їхніх культур і звичаїв

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв. Внесок українців у світові досягнення.

Історичні події. Видатні історичні постаті. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина і природа

має уявлення про форму Землі, вплив Сонця на сезонні явища в природі, причини змін пір року;

називає пори року та відповідні їм місяці, явища в живій та неживій природі у різні пори року, умови вирощування рослин;

наводить приклади зв’язку людини і природи;

розпізнає зміни в живій та неживій природі; органи рослин; тварин різних груп;

розрізняє форми земної поверхні;

класифікує за певними ознаками рослини і тварин своєї місцевості, тіла неживої природи;

визначає мету досліження, обирає послідовність дій і обладнання для його виконання;

виконує дослідницькі завдання: досліджує властивості повітря, води, ґрунту, гірські породи, рослини своєї місцевості; вимірює температуру повітря, води; спостерігає за тваринами, добовими і сезонними змінами у природі; визначає суттєві ознаки об’єктів неживої та живої природи на основі проведених досліджень;

фіксує результати досліджень доступними способами і робить висновки;

дізнається про природу, використовуючи різні джерела інформації;

застосовує знання про природу в навчальних і життєвих ситуаціях;

наводить приклади виробів, які допомагають людині у побуті; розповідає про використання матеріалів на основі їх властивостей; знаходить інформацію про найважливіші винаходи людства, використовуючи різноманітні джерела;

робить висновок: природа потребує охорони;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності.

Повітря. Вода. Водойми рідного краю. Форми земної поверхні. Гірські породи. Ґрунт, його властивості і значення.

Будова і різноманітність рослин. Умови вирощування рослин.

Тварини дикі та свійські. Спостереження за тваринами.

Земля та її форма. Обертання Землі. Рік. Місяць. Доба.

Вплив Сонця на сезонні явища в природі

Пори року та їх ознаки. Особливості життя рослин та тварин у різні пори року.

Спостереження за добовими і сезонним змінами у природі. Охорона природи. Зв'язок людини і природи. Червона книга України.

Рукотворні тіла та матеріали, їх властивості.

Використання рукотворних матеріалів у побуті.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

ІНФОРМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ІНФОРМАТИКА

Пояснювальна записка

Метою навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування в учнів уявлення про роль інформаційно-комунікаційних технологій у житті людини;

- формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної дійсності різноманітними засобами подання інформації;

- формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема    вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;

- формування у дітей початкового досвіду використання комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних задач;

- розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-орієнтованого мислення учнів.

За результатами формування предметної компетентність випускники початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

опрацювання інформації;

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Інформація. Дії з інформацією

пояснює значення інформації для життя людини, наводить приклади із власного досвіду;

наводить приклади значення інформації  для себе особисто;

називає органи чуття, якими людина отримує інформацію із навколишнього середовища;

наводить приклади інформації у різних видах: текстовій, графічні, звуковій тощо;

розрізняє правдиву і неправдиву інформацію, припущення і фантазію;

використовує мережі для отримання інформації та спілкування під контролем дорослих;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Навколишній світ та інформація.

Види інформації за способом подання.

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

розуміє, що комп’ютер та інші комп’ютерні пристрої це інструменти для виконання дій з інформацією;

наводить приклади технічних засобів, що допомагають передавати інформацію, поширювати інформацію;

використовує цифрові пристрої у близькому для себе середовищі;

пояснює, чому і як потрібно захищати себе і цифрові пристрої;

звертається за допомогою у випадку наявності проблем та збоїв у роботі комп’ютера;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Комп’ютерна техніка, як засіб здійснення дій з інформацією.

Об’єкт. Властивості об’єкта

Учень/учениця:

називає об’єкти навколишнього світу, властивості конкретних об’єктів та значення властивостей;

описує  об’єкт називаючи його властивості та їх значення;

порівнює об’єкти за значеннями властивостей;

спостерігає за об’єктами, визначає спільні та відмінні ознаки/властивості;

наводить приклади об’єктів, що відповідають заданим властивостям

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення простих геометричних моделей об’єктів за описом їх властивостей.

Зміна значень властивостей об’єкта (колір контуру, колір фону, форма об’єкта)

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

запускає знайомі програми;

завершує роботу з програмою;

називає інструменти малювання у  графічному редакторі;

обирає інструмент малювання для досягнення конкретного результату;

створює не складні малюнки за зразком;

створює зображення об’єктів що складаються з геометричних фігур та змінює значення властивостей;

вміє змінити колір контуру або тла об’єкта обравши зразком колір іншого об’єкта за допомогою відповідних інструментів графічного редактора;

виконує завдання із розфарбування або перефарбування малюнків;

пропонує  власні кольорові рішення малюнка;

пояснює добір кольорів;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Меню комп’ютерної програми.

Огляд різних прикладів меню.

Інструменти комп’ютерних програм.

Графічний редактор.

Інструменти графічного редактора та їх налаштування.

Створення та редагування не складних малюнків.

Добір кольорової гами малюнка

Збереження малюнків

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання

об’єднує об’єкти за їх властивостями або значеннями властивостей;

створює візуальну відповідь простих та складених геометричних задач;

виділяє та переносить фрагменти малюнка;

створює графічні відповіді  до навчальних завдань;

знаходить приклади повторення і послідовності дій у повсякденній діяльності, близькому для себе середовищі;

визначає закономірність об’єктів;

відтворює послідовність об’єктів із заданою закономірністю;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Перенесення фрагментів малюнка.

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Прості та складені сюжетні геометричні задачі.

Копіювання фрагментів малюнку.

Лінійні алгоритми

Учень/учениця:

визначає послідовність кроків для виконавців;

знаходить помилки у алгоритмах;

визначає результат виконання лінійного алгоритму побудови простого геометричного зображення;

створює малюнок за лінійним алгоритмом;

пропонує власні алгоритми створення не складних геометричних зображень;

оцінює результати своїх навчальних досягнень

Створення малюнків за готовими алгоритмами

Складання власних графічних алгоритмів

Додаткові теми: онлайн графічні редактори, редагування малюнків за допомогою програмного забезпечення смартфонів.

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним поглибленням):

Рівні навчання

Засоби та

об’єкти

навчання

Змістові лінії

2 клас

3 клас

4 клас

Графічний редактор

Текстовий редактор

Середовище програмування

Інформація. Дії з інформацією

☼, зокрема пошук інформації у мережі Інтернет

Комп’ютерні пристрої для здійснення дій із інформацією

Комп’ютерні програми. Меню та інструменти

Об’єкт. Властивості об’єкта

Створення інформаційних моделей. Змінення готових. Використання.

Алгоритми

2 клас

Програмне забезпечення, яке використовується: графічний редактор (офлайн та онлайн версії), зокрема графічний редактор середовища Scratch

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

Пояснювальна записка

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

- виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

- набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

- вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

- формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапно вироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нерозємні зєднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації

пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

Світ професій.

Побутове самообслуговування

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів праці вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та педагогічну доцільність.

1 клас, 2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти

Інформаційно-комунікаційне середовище

досліджує природні матеріали за формою, кольорами, властивостями (візуально, на дотик);

порівнює природні і рукотворні форми;

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

створює поетапно композицію та вироби з природних матеріалів за зображеннями, зразком або власним задумом;

порівнює традиційні і сучасні вироби декоративно-прикладного мистецтва за матеріалами, техніками виконання, функціональними та естетичними властивостями;

розрізняє основні види народних декоративних візерунків, орнаментів;

виявляє емоційно-ціннісне ставлення до виробів декоративно-прикладного мистецтва;

розрізняє види матеріалів та називає сфери їх використання;

досліджує властивості матеріалів візуально та на дотик;

аргументує доцільність використання вторинних матеріалів для збереження навколишнього середовища;

моделює виріб з деталей конструктора за графічними зображеннями або власним задумом (самостійно, в парі або в групі)

Природне і штучне середовище. Матеріали.

Спостереження, імітація, фантазування.

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Інструменти та пристосування. Моделі-аналоги.

Характеристики традиційних і сучасних виробів декоративно-прикладного мистецтва, знайомство з народними умільцями свого краю (реально або віртуально).

Властивості матеріалів (природні матеріали, папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, тканина, нитки, шнури, дріт, пластик, пінопласт та ін.).

Конструктори, навчальні набори з графічними зображеннями, інструкційними картками

Середовище проектування

продукує ідеї для вибору об’єкта праці та обговорює їх з іншими;

оцінює проектні ідеї – власні та інших;

пояснює вибір особисто привабливого об’єкта праці, відповідаючи на запитання дорослих;

обдумує план реалізації задуму в матеріалі;

прогнозує, яким має бути виріб, його функціональну і естетичну цінність;

порівнює моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

моделює виріб з елементами фантазування;

описує модель свого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для виготовлення виробу, застосовує вторинні матеріали;

використовує традиційні та сучасні технології виготовлення виробів (комбінована аплікація, оригамі, кірігамі, квілінг, витинанка тощо);

пояснює визначену послідовність виготовлення спроектованого виробу за зображеннями

Виявлення проблеми.

Вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

Дизайн-проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

Графічні зображення для послідовного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми.

Поетапне проектування технології виготовлення виробу

Середовище техніки і технологій

працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

виготовляє поетапно виріб за визначеною послідовністю;

здійснює розмічання ліній на папері і картоні

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів;

з’єднує деталі та оздоблює їх з використанням традиційних та сучасних технологій;

дотримується послідовності виготовлення виробу з допомогою вчителя;

раціонально використовує матеріали, зокрема і вторинні

Ручні інструменти та пристосування.

Виготовлення виробу за графічними зображеннями. Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

Раціональне використання матеріалів

Середовище соціалізації

обґрунтовує соціальну, функціональну та естетичну цінність створеного виробу;

оцінює та презентує результати власної проектно-технологічної діяльності;

обговорює результати з іншими;

долучається до благочинної діяльності в групах з власноруч створеними виробами;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим, бережливо ставитися до природного середовища;

висловлює емоційно-ціннісне ставлення до професій дорослих у сім’ї та родині своїх друзів, однокласників;

виконує трудові дії в побуті: дрібний ремонт, доглядає за одягом та взуттям (упорядкування, чищення, пришивання ґудзика та ін.), засобами гігієни, іграшками, домашніми тваринами, рослинами, готує та сервірує нескладні страви за наочним прикладом з допомогою дорослих або спільно із старшими учнями, дотримується культури поведінки за столом, гостинно пригощає батьків, друзів тощо

Цінність виконаного проекту для соціальної сфери.

Презентабельність та реклама.

Благочинна та природоохоронна діяльність в групах та середовищі.

Світ професій соціальної сфери.

Побутове самообслуговування

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

МИСТЕЦТВО

Пояснювальна записка

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративного підходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

  • ·        усного висловлювання своїх вражень від мистецтва;  за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
  • здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій,  визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
  • спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
  • самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
  • формування  уміння  визначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
  • співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан)  (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
  • опанування народних традицій, мистецтва рідного краю;  толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
  • проявів  творчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
  • виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

 Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігає різноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи;

помічає красу в довкіллі;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

Комунікація через мистецтво

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

дотримується правил творчої співпраці

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Художньо-творча діяльність

співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері, темпі, динаміці;

дотримується правил співу (постава, дихання, інтонація)

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою, виразним інтонуванням; добирає реквізит;

створює варіанти ритмічного супроводу до пісні;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей), зокрема у різних темпах;

обирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники, бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

придумує образи і створює їх знайомими засобами музичної виразності;

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

проявляє інтерес до творів мистецтва та мистецької діяльності;

виконує прості живописні, графічні, декоративні, пластичні композиції;

складає та розташовує на площині (в просторі) окремі елементи зображень (форм) в просту композицію (графічну, живописну, декоративну, обємну, просторову);

відповідно задуму, обирає формат (вертикальний, горизонтальний) композиції;

використовує всю площину аркуша;

використовує  основні, похідні, ахроматичні, теплі й холодні кольори; утворює відтінки кольорів;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо;

користується художніми та природними матеріалами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природними матеріалами;

дотримується правил техніки безпеки;

бере участь у прикрашенні середовища, в якому живе і навчається;

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту, перевтілюючись у різних персонажів;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтується у просторі;

дотримується правил поведінки в театрі;

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

вирізняє види мистецької діяльності, звернення до яких поліпшує його/ її настрій

Спів (співацька постава, дихання, інтонація, дикція).

Гра на музичних інструментах: створення варіантів ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо

Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах

Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Знайомство з нотною грамотою (нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Малювання графічними матеріалами,  фарбами.

Розміщення зображень на аркуші, у просторі, компонування елементів композиції (площинна, обємна).

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів та їх відтінків для створення візуальних образів.

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів. різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів різними прийомами і способами.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Організація робочого місця.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

Використання видів мистецької діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Сприймання та інтерпретація мистецтва

сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добираючи із запропонованих слова, які співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру, окремих музичних інструментів (сопілка, бубон, барабан, скрипка, бандура, фортепіано тощо)), характеризує мелодію;

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи, твори мистецтва та явища довкілля;

розрізняє види театру (ляльковий, музичний, драматичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм); 

використовує театральну термінологію (сцена, актор, костюм, декорація);

виявляє твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

Визначення засобів виразності твору.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру (ляльковий, музичний, драматичний), кіномистецтва (кінофільм, мультфільм (графічна, пластична, лялькова анімація).

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення та поліпшення емоційного стану.

Комунікація через мистецтво

виявляє (з допомогою вчителя) та бере участь в обговореннях інформації, отриманої з творів мистецтва;

презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

вербально описує свій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано;

готовий / -а до того, що може не вийти з першого разу так, як задумав / -ла;

виявляє досягнення у художньо-творчій діяльності однолітків;

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва;

обговорює з однолітками свої враження від творів різних видів мистецтва відомих митців, від дитячої творчості;

дотримується правил взаємодії і творчої співпраці.

Виховні ситуації: обговорення (з допомогою вчителя) інформації – сюжетів, характерів персонажів тощо, отриманої з творів мистецтва.

Презентація  та характеристика  власних творчих досягнень.

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій, флеш-моби тощо);

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо)

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

  • використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися, вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,  зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей; формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами і визнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток та зміцнення здоров’я людини;

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

називає життєво важливі способи пересування людини;

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

виконує ходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи; лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах; перелізання через перешкоду;

виконує вправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

володіє елементарними навичками виконання стрибків: на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком; стрибки в глибину; стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

виконує вправи для розвитку фізичних якостей: сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці);  швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”; координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м;

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний

 розвиток та зміцнення здоров’я людини.

Терміни з предмету «фізична культура».

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

Життєво важливі способи пересування людини.

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.

виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі: різновиди ходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

* Оволодіння навичками плавання за наявності в ЗНЗ відповідних умов

2 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання

Рухова діяльність

розуміє значущість рухового режиму для зміцнення здоров’я та фізичного розвитку;

пояснює значення і правила ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурних хвилинок та фізкультурних пауз для фізичного розвитку та здоров’я людини; значущість загартування як засобу зміцнення здоров’я;

дотримується рухового режиму протягом дня;

називає основні фізичні якості людини, фізичні вправи та їх вплив на формування фізичних якостей;

дотримується правил особистої гігієни в режимі дня;

Руховий режим дня молодшого школяра.

Значення і правила виконання ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультурної хвилинки та фізкультурної паузи.

Рухова активність протягом дня.

Фізичні вправи  та їх вплив на формування фізичних якостей.

Правила особистої гігієни молодшого школяра.

виконує організовуючі вправи команди на розмикання й змикання приставними кроками, перешикування із колони по одному в колону по три (чотири);

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи:

добирає та виконує загальнорозвивальні вправи: комплекси вправ ранкової гімнастики без предмета (імітаційного характеру), з м’ячем, скакалкою; комплекси фізкультурних пауз та фізкультурних хвилинок;

виконує присідання; виси; підтягування у висі (хлопці), у висі лежачи (дівчата); елементи акробатики;

володіє навичками пересувань: ходьба  широкими кроками, зі зміною частоти кроку; ходьба із пришвидшенням та уповільненням, приставним кроком правим і лівим боком; біг; біг почергово з ходьбою; танцювальні кроки; лазіння; подолання штучних перешкод;

володіє навичками виконання вправ з малим м’ячем: метання малого м’яча у щит; метання малого м’яча у горизонтальну ціль; метання малого м’яча з-за голови на дальність;

 виконує вправи з великим м’ячем: кидки м’яча знизу із положення сидячи та стоячи, передавання і ловіння м’яча двома руками від грудей (у колі, парах, трійках), передача м’яча двома руками з ударом об підлогу; ведення м’яча правою та лівою рукою з одночасними кроками; зупинки м’яча, що котиться, підошвою та внутрішньою стороною ступні, удари внутрішньою стороною ступні по м’ячу, що котиться; ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частинами підйому (по прямій, по дузі, між стійками);

виконує стрибки на місці з поворотами на 45, 90, 180 градусів по «купинах»; стрибки зі скакалкою; стрибки через довгу скакалку, яка обертається вперед; стрибки у глибину з висоти до 80 см з м’яким приземленням; стрибки у висоту; стрибки  через перешкоди висотою до 50 см поштовхом однією та двома ногами; стрибки у висоту з прямого розбігу (через гумову мотузку); стрибки у довжину тощо;

виконує фізичні вправи для розвитку фізичних якостей: сили – загальнорозвивальні вправи з гімнастичними палицями; кидки баскетбольного м’яча з-за голови із різних положень; лазіння по горизонтальній гімнастичній лаві однойменним та різнойменним способами (без допомоги ніг); багатоскоки; стрибки через перешкоди; підтягування у висі та у висі лежачи (хлопці); пересування у положенні сіду, зігнувши ноги (у різних напрямах); швидкості –  пришвидшення з різних вихідних положень, повторний біг 3–10 м, біг із пришвидшеннями за сигналом; стрибки зі скакалкою; витривалості – біг у чергуванні з ходьбою до 1000 м, біг на дистанцію до 500 м малої інтенсивності; гнучкості - махові рухи правою і лівою ногою у бічній і лицьовій площині, стоячи біля опори та під час ходьби; прогинання та вигинання тулуба у положенні упору стоячи на колінах; пружні похитування у положенні випаду; прогинання тулуба у положенні лежачи на животі; координації –  подолання перешкод, ходьбу на носках, ходьба по підвищеній і обмеженій за площиною опорі з різними положеннями рук; пересування із підкиданням дрібних предметів; вправи зі зміною положення тіла у просторі; розслаблення м’язів рук, ніг, тулуба у різних положеннях;

добирає та виконує фізичні вправи для формування правильної постави і профілактики плоскостопості: загальнорозвивальні вправи

на місці без предметів; вправи для м’язів шиї, нахили та повороти голови; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу: згинання та розгинання верхніх кінцівок, кругові рухи руками, нахили в сторони, пружні рухи;

виконує загальнорозвивальні вправи в русі:

ходьба, біг, стрибки, випади, повороти тулуба під час бігу, ходьба з різними положеннями рук; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами:

з гімнастичними палицями, м’ячами, зі скакалками, обручами, мішечками піску на голові під час ходьби; загальнорозвивальні вправи на відчуття правильної постави.

а) загальнорозвивальні вправи;

б) положення тіла у просторі:

сіди, упори, виси, елементи акробатики.

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

Вправи для опанування навичок володіння  малим м’ячем.

Вправи з великим м’ячем.

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

Вправи для розвитку фізичних якостей.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

Загальнорозвивальні вправи в русі, з предметами, вправи на відчуття правильної постави; вправи для профілактики плоскостопості.

Ігрова та змагальна діяльність

бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

школи ІІ ступеня

 (базова середня освіта)

       Базова середня освіта – це другий  рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає другому рівню Національної рамки кваліфікацій,  забезпечує базову загальну середню освіту,  що разом із початковою є  фундаментом  загальноосвітньої  підготовки, формує в учнів готовність до вибору і реалізації шляхів подальшого здобуття освіти.

Базова середня  освіта передбачає поділ на два цикли – 5–6 класи (адаптаційний) і 7–9 класи (базове предметне навчання), що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. На цьому рівні буде закладено базу свідомого самовизначення учня як особистості, члена сім'ї, нації і суспільства, здатність терпимо і з розумінням ставитися до різноманіття світу і людей. Перший цикл буде пробуджувати і підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності, передбачених навчальною програмою. Другий цикл базової середньої освіти сприятиме формуванню учнів як відповідальних членів суспільства, здатних самостійно долати проблеми повсякденного життя, вибирати шлях подальшого навчання відповідно до своїх інтересів і здібностей. Навчання буде здебільшого предметним. Частину часу буде відведено на предмети за вибором. Після завершення базової середньої освіти учень буде усвідомлювати, які ціннісні орієнтири лежать в основі його вчинків, спиратися на сильні риси свого характеру, відчувати відповідальність за результати своєї діяльності.

          Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних  результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров'я,  продовження навчання в профільній школі.
         Завдання:
1. Засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.
2. Якісне засвоєння іноземної мови – англійської або французької.
3. Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної
діяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.
4. Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках
предметів навчального плану.
5. Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім'ї та громадськості.
6. Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.

Освітня програма школи ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №405. Програма окреслює підходи до планування й організації школою єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обовꞌязкових результатів навчання визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, коротко вказує  відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Освітня програма базової середньої освіти є  продовженням освітньої програми початкової середньої освіти.
         Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 11-15 років, пов'язаних:

- з переходом від навчальних дій, характерних для початкової школи і здійснюваних тільки спільно з класом під керівництвом вчителя, до нової внутрішньої позиції учнів - спрямованості на самостійний пізнавальний пошук, постановку навчальних завдань, ініціативу в організації навчального співробітництва;

- із здійсненням на кожному віковому рівні (11-13 і 14-15 років) якісного перетворення навчальних дій моделювання, контролю та оцінки і проектування власної навчальної діяльності та побудови життєвих планів;

- з формуванням в учня наукового типу мислення, який орієнтує його на

загальнокультурні цінності, норми, і закономірності взаємодії з

навколишнім світом;

- з оволодінням комунікативними засобами і способами організації кооперації і співробітництва; розвитком навчального співробітництва, що реалізується у відносинах учнів з учителем і однолітками;

- зі зміною форми організації навчальної діяльності та навчального співробітництва від класно-урочної до лабораторно-семінарської та  
лекційно-лабораторної, дослідницької. Перехід учня в основну школу збігається з складною фазою розвитку дитини (11-13 років, 5-7 класи) - початком переходу від дитинства до дорослості, при якому основним і специфічним в особистості підлітка є виникнення і розвиток у нього самосвідомості - уявлення про те, що він вже не дитина, тобто почуття дорослості, а також внутрішньої переорієнтацією підлітка з правил і обмежень, пов'язаних з мораллю слухняності, на норми поведінки дорослих.                  Другий етап підліткового розвитку (14-15 років, 8-9 класи) характеризується рядом наступних психолого-фізіологічних змін:

 - стрибкоподібним характером розвитку, появою у підлітка значних суб'єктивних труднощів і переживань;

- прагненням підлітка до спілкування та спільної діяльності з однолітками;

- особливою чутливістю до морально-етичного «кодексу дружби», в якому задані найважливіші норми соціальної поведінки дорослого світу; - загостреною сприйнятливістю до засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, які існують в світі дорослих і в їх відносинах;

- складними поведінковими проявами, спричиненими протиріччям між

потребою у визнанні їх дорослими з боку оточуючих і власної невпевненістю в цьому;

- зростанням інформаційних перевантажень, обсягів і способів отримання інформації (ЗМІ, телебачення, Інтернет).

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

       Загальний обсяг навчального навантаження:

5клас

1015

6 клас

1085

7 клас

1120

8 клас

1137.5

9 клас

1190

        Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІ ступеня ( додаток 3), що  складені на основі  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,  затвердженою  наказом Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 року №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня»,   в рамках навчальних планів (таблиці 1,8,10,12). Зокрема, в  5-6 класах виділено по 0,5 год. з варіативної складової на вивчення християнської етики факультативно.

          Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів     

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

№ п/п

Назва навчальної програми

Українська мова

Українська література

Біологія

Всесвітня історія

Географія

Зарубіжна література

Інформатика

Історія України

Математика

Мистецтво

Основи здоров’я

Природознавство

Трудове навчання

Фізика

Фізична культура

Хімія

Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою (початок вивчення з 5 класу)

Англійська мова

Реалізація освітніх галузей

            Навчальні плани  реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.  Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

         Освітня галузь  «Суспільствознавство» реалізуюється  у п’ятих класах  через навчальний предмет «Історія України (Вступ до історії)» та у шостих класах через  інтегрований курс «Історія України. Всесвітня історія».

         Освітня галузь «Мистецтво» в 5-7 класах реалізується інтегрованим курсом «Мистецтво»;

         Вивчення російської мови здійснюється згідно з таблицею 12 Типової освітньої програми; 

        Відповідно до п.2 наказу МОН України від 20.04.2018 №405 та за рішенням педагогічної ради від 14.05.2018р., протокол №5, вилучено у 6-9 класах 1 годину російської мови  та доповнено для вивчення англійської мови.

Розподіл  варіативної  складової  навчального  плану  для  школи ІІ ступеня

      Варіативну  складову  навчального  плану  визначено  в  межах  гранично  допустимого  навчального  навантаження  з  урахуванням  інтересів  та  потреб учнів.  Години  варіативної  частини  використані  на  вивчення факультативу з християнської етики по 0,5 год. в 5-6 класах.

       Для всебічного розвитку особистості, збагачення внутрішнього світу учнів, позитивного впливу на їхню свідомість, сприяння розвитку інтелекту, естетичного смаку, а також сприяти розвитку уяви,  фантазії, мислення, творчих здібностей школярів, підвищення загальної освіченості учнів, поглиблення знань з різних предметів, формування в учнів різноманітних пізнавальних інтересів та попередження правопорушень, вчинених неповнолітніми,  підсилення психологічної складової у вихованні дітей та учнівської молоді.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

              Досягнення мети та виконання завдань базової середньої освіти  забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

110

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються  засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів, що враховані  при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища, окремі предмети, предмети за вибором, роботу в проектах, позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Формування компетентностей відбувається через  постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності з практичним спрямуванням, встановлення та реалізацію в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти. Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають  здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Форми  організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття, практичні заняття і заняття практикуми, оглядова конференція (для 8-9 класів), оглядова екскурсія.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів. Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

         Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якістю освітньою діяльністю та розвитком школи.

3. Якість складу педагогічного колективу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

4. Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.

5. Академічна культура. Запобігання та виявлення академічного плагіату.

6. Навчальні ресурси і підтримка учнів. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.

7. Інформаційний менеджмент. Наявність інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом.

8. Публічна інформація.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти :

  •  якість основних умов освітнього процесу;
  • якість реалізації освітнього процесу;
  • якість результатів освітнього процесу.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів

освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА

Мета навчання української мови в школі (предметна) — формування компетентного мовця, національно свідомої, духовно багатої мовної особистості.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови в основній школі є:

  • виховання стійкої мотивації й свідомого прагнення до вивчення української мови;
  • формування духовного світу учнів, цілісних світоглядних уявлень, загальнолюдських ціннісних орієнтирів, тобто прилучення через мову до культурних надбань українського народу й людства загалом;
  • формування у школярів компетентностей комунікативно доцільно й виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях і сферах спілкування з дотриманням норм українського етикету;
  • ознайомлення з мовною системою й формування на цій основі базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних і правописних умінь і навичок; здатності учня до аналізу й оцінки мовних явищ і фактів;
  • формування вмінь розрізняти, аналізувати, класифікувати мовні факти, оцінювати їх з погляду нормативності, відповідності ситуації та сфери спілкування; працювати з текстом, здійснювати пошук інформації в різноманітних джерелах, використовувати її  в самостійно створених  висловленнях різних типів, стилів і жанрів.

Можливості предмета «українська мова» у формуванні ключових компетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою

.

Уміння: використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву; володіти всіма видами мовленнєвої діяльності; усно й письмово тлумачити поняття, факти; висловлювати думки, почуття, погляди; оцінювати й осмислювати ситуацію спілкування; реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ (у школі, громадських місцях, удома, на дозвіллі); здійснювати адекватний змістові й умовам спілкування добір мовно-виражальних засобів; володіти  засобами української мови — її стилями, типами, жанрами; правильно вимовляти й писати слова, творити їх граматичні форми; конструювати речення й тексти; дотримувати норм етикету під час спілкування.

Ставлення: поцінування української мови як державної; усвідомлення її як державотворчого чинника та чинника національної ідентичності; свідоме послуговування українською мовою в усіх царинах життя; захоплення красою, естетичною довершеністю, багатством  виражальних засобів української мови; сприйняття спілкування як цінності; усвідомлення значення ефективного спілкування;  ціннісне ставлення до співрозмовників; у виборі рішень керування системою цінностей, схвалених суспільством.

Навчальні ресурси: текстоцентризм, діалог, дискусія, проект щодо ролі державної / рідної мови.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: виявляти в текстах запозичення з інших мов; пояснювати лексичне значення, правопис та особливості вживання слів іншомовного походження; обговорювати прочитані або прослухані мовою оригіналу та в перекладі українською фольклорні та літературні твори.

Ставлення: розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу та збагачення власного культурного досвіду; розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов; готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси: перекладні словники, тексти українськомовних перекладів літературних творів та оригінали.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати абстрактними поняттями; виокремлювати головну й другорядну інформацію; установлювати причинно-наслідкові зв’язки; чітко формулювати визначення та будувати гіпотези; формулювати тезу й добирати аргументи; перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (схему, таблицю, діаграму); доцільно й правильно використовувати в мовленні числівники.

Ставлення: прагнення висловлюватися точно, логічно, послідовно; бережливе ставлення до часу.

Навчальні ресурси: тексти, що містять роздум; текст виступу, у якому наявна гіпотеза та її обґрунтування; тексти, у яких наявні таблиці, схеми, діаграми тощо.

4

Компетентності

в природничих науках

і технологіях

Уміння: швидко й ефективно шукати інформацію про довкілля, використовувати різні види читання для здобуття нових знань; критично оцінювати відображені в наукових, художніх і публіцистичних текстах результати людської діяльності в природному середовищі; змістовно, логічно, послідовно, точно описувати процес власної діяльності; спостерігати, аналізувати, проводити мовні експерименти; словесно оформлювати результати досліджень; визначати роль природи в житті людини; використовувати сучасні технології.

Ставлення: сприйняття природи як цінності; готовність захищати довкілля, зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутніх поколінь; готовність до опанування новітніх технологій.

Навчальні ресурси: науково-пізнавальні й навчальні тексти природничого та технологічного змісту; аналіз текстів (фрагментів) природничо-екологічного змісту, опис експерименту, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: діяти за алгоритмом, зокрема здійснювати пошукову діяльність  та аналіз мовних явищ; створювати інструкцію та діяти за інструкцією; складати план тексту; впевнено й водночас критично застосовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією з навчальною метою та в приватному спілкуванні; грамотно й безпечно комунікувати в інформаційному просторі; розпізнавати маніпулятивні технології та протистояти їм; розвивати медійну грамотність; переводити навчальну інформацію в інший формат.

Ставлення: задоволення пізнавального інтересу; прагнення до гармонійного спілкування у віртуальному інформаційному просторі, критичне сприйняття інформації, поданої в ЗМІ; прагнення додержувати правил роботи з інформацією (дотримання авторського права тощо).

Навчальні ресурси: дописи в соціальних мережах і коментарі до них; інструментальні тексти (алгоритми дій, інструкції тощо); план тексту; медійні тексти.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення; планувати й організовувати власну навчальну діяльність; читати, використовуючи різні види читання (ознайомлювальне, вибіркове, вивчальне та ін.); постійно поповнювати власний словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації (словниками, енциклопедіями, онлайн-ресурсами); здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію; застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення: сприйняття освіти, навчальних досягнень, зокрема у вивченні мови, як цінностей, готовність удосконалювати знання мови і власне мовлення впродовж життя, розвивати мовне чуття; розуміння ролі читання для власного розвитку; усвідомлення потреби вчитися з метою самовдосконалення й самореалізації.

Навчальні ресурси: довідкова література, зокрема пошукові системи; електронні мережеві бібліотеки; інструкції з ефективного самонавчання.

7

Соціальні та громадянські компетентності

Уміння:  аргументовано і грамотно висловлювати власну громадянську позицію в суспільно-політичних питаннях; співпрацювати з іншими на результат, запобігати конфліктам і розв’язувати їх, досягати розумних компромісів.

Ставлення: сприйняття людської гідності як найвищої цінності; повага до законів України, зокрема до норм українського мовного законодавства; повага до правових норм; усвідомлення необхідності конструктивної участі у громадському житті.

Навчальні ресурси: тексти соціально-політичного змісту; інтерактивні технології навчання.

8

Підприємливість

Уміння: презентувати власні ідеї та ініціативи зрозуміло, грамотно, використовуючи доцільні виражальні мовні засоби; використовувати ефективні комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій; самоорганізовуватися; оцінювати економічні ініціативи та економічну діяльність.

Ставлення: готовність брати на себе відповідальність; розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси: тексти, які містять моделі ініціативності; ділові папери (план роботи, звіт, резюме, заява тощо), самопрезентація, зразки реклами.

9

Загальнокультурна грамотність

Уміння: використовувати українську мову для духовного й культурного самовиявлення; дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету; використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях; створювати тексти, виражаючи власні ідеї, досвід і почуття та використовуючи художні засоби; добирати літературу для читання з метою одержання насолоди та користі від прочитаного.

Ставлення: сприйняття літературного твору як засобу збагачення особистого емоційно-чуттєвого досвіду, отримання естетичного задоволення від творів мистецтва; зацікавленість світовими культурними набутками, повага до розмаїття культурного вираження різних народів.

Навчальні ресурси: твори мистецтва; тексти, що містять описи творів мистецтва; дослідницькі проекти.

10

Екологічна грамотність

і здорове життя

Уміння: дотримуватися здорового способу життя; враховувати вплив слова на психічне здоров’я людини; відповідально використовувати мовні виражальні засоби; застосовувати комунікативні стратегії для протистояння деструктивним та маніпулятивним впливам, що є загрозою здоровому способу життя; виявляти толерантність до різних поглядів, співчувати; конструктивно спілкуватися в різних соціальних середовищах, досягнення соціальної захищеності, сімейного щастя тощо; бережливо ставитися до природи.

Ставлення: сприймання здоров’я як загальнолюдської цінності; бажання дотримуватися здорового способу життя; усвідомлення значення навколишнього середовища для життя і здоров’я людини; готовність зберігати природні ресурси.

Навчальні ресурси: тексти, які сприяють гармонізації психоемоційного стану; художні твори, які містять моделі досягнення соціальної захищеності,  кар’єрного зростання.

«Екологічна безпека і сталий розвиток»

Підсилює ключові компетентності, спрямовує діяльність учителя й учнів на формування соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, усвідомлення ідеї сталого розвитку як нового типу еколого-економічного зростання, що задовольняє потреби всіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відновлення природного середовища, готовності брати участь у розв’язанні питань довкілля та розвитку суспільства; конкретизує роботу зі збереження й захисту довкілля.

«Громадянська відповідальність»

Забезпечує розвиток соціальної й громадянської компетентностей, розкриває суть поняття «відповідальний громадянин», визначає вектори його діяльності.

«Здоров’я і безпека»

Орієнтуючи на формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного громадянина, що дотримується здорового способу життя, активно долучається до облаштування безпечного для життя й діяльності середовища.

«Підприємливість і фінансова грамотність»

Навчання молодого покоління українців ощадливості, раціонального використання коштів, планування витрат, стимулювання лідерських ініціатив, прагнення успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Мовна змістова лінія містить перелік питань, обов’язкових для засвоєння теорії мови, що сприятиме формуванню системних знань про мову й на їхній основі життєво важливих умінь.

Призначення мовленнєвої змістової лінії полягає в забезпеченні цілеспрямованого формування вмінь і навичок, що є базовими для предметної і ключових  компетентностей. Її зміст реалізують на кожному уроці, що дає змогу зробити процес розвитку мовленнєво-комунікативних умінь і навичок ефективним.

Синхронізація мовної та мовленнєвої змістових ліній виявляється у виконанні учнями різних видів усних і письмових робіт з метою використання виучуваного теоретичного матеріалу.

Крім обов’язкових, мовленнєва змістова лінія містить рекомендовані види робіт, теми яких скеровано на формування в учнів ключових компетентностей. Рекомендовані види творчих робіт представлено актуальними для школярів жанрами, серед яких допис до веб-сайта чи соцмережі, стаття певного змісту до Вікіпедії, план роботи над проектом, реклама шкільного творчого конкурсу тощо. Значна частина рекомендованих робіт має виразно практичний характер (складання інструкції щодо користування електронними мовними словниками, переліку необхідних для родини закупівель на поточний місяць і т. ін.) Деякі з рекомендованих видів робіт передбачають використання самостійно дібраної учнями з різних джерел інформації.

Творчим роботам надано виразно практичного характеру. Виконуючи їх, учень має не лише виявити мовні знання та застосувати мовні вміння, а й замислитися  над ціннісними настановами. Мета таких робіт — формування життєвих компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в житті, навчанні та праці.

Серед рекомендованих видів робіт учитель може обирати ті, які вважає найбільш актуальними й корисними, до того ж він може змінювати теми висловлень залежно від інтересів і потреб кожного класу. Якщо обов’язкові види робіт мають проводитися на уроках розвитку мовлення, то рекомендовані — на аспектних уроках.

Через теми обов’язкових та рекомендованих робіт реалізується соціокультурна змістова лінія програми. Створення висловлень має сприяти утвердженню ієрархії цінностей, формуванню світогляду учнів, становленню їх як громадян України, а також слугувати орієнтиром у спрямуванні навчання на оволодіння ключовими компетентностями.

Необхідність діяльнісної змістової лінії зумовлена метапредметним характером знань і доцільністю їх відпрацювання в різних видах діяльності, у процесі яких учні набувають суб’єктного досвіду, опановують різні стратегії мовленнєвої діяльності.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, культури, світоглядних орієнтирів, навичок практичного використання досвіду, здобутого за допомогою читання, усвідомлення важливості читання як чинника власного становлення й соціалізації, екологічного мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє однією чи кількома іноземними мовами, має бажання і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережливо ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.

Мета вивчення української літератури в школі – формування компетентного читача; підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів; сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі; виховання національно свідомого громадянина України; формування і ствердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

No

п/п

Ключова

компетентність

Уміння і ставлення,формування яких можна забезпечити засобами предмета

1

Спілкування

державною

(і рідною у разі відмінності)

мовою

Уміння:

–розуміти україномовні тексти різних жанрів і стилів;

–послуговуватися державною мовою в різноманітних життєвих ситуаціях;

–застосовувати різноманітні комунікативні стратегії

залежно від мети спілкування;–толерантно дискутувати, відстоювати власну думку.

Ставлення

–поцінування краси і багатства української мови;

усвідомлення ролі української мови як ключового чинника творення нації і держави, самоствердження особистості;

–відстоювання права спілкуватися українською мовою в різнома нітних сферах життя суспільства

2

Спілкування

Іноземними мовами

Уміння:

–порівнювати оригінальні художні тексти та їх україномовні переклади.

Ставлення:

–утвердження багатства української мови;

–обстоювання можливості перекладу українською мовою будь-якого тексту іноземної мови;–розуміння ролі іноземної мови як засобу пізнання іншого світу, збагачення власного культурного досвіду

3

Математична

компетен-тність

Уміння:

–розвивати абстрактне мислення;

–установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

–чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;

–перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст,графік, таблиця, схема).

Ставлення:

–прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно

4

Компетентності у

природничих науках і технологіях

Уміння:

–критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.

Ставлення:

–готовність до опанування новітніми технологіями;

–оперативне реагування на технологічні зміни.

5

Інформаційно

-цифрова

компетент-ність

Уміння:

–діяти за алгоритмом;

–працювати в різних пошукових системах для отримання потрібної інформації;

–розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;–грамотно і безпечно спілкуватися в мережі Інтернет.

Ставлення:

–прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;

–задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

–критичне ставлення до медійної інформації

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

–визначати мету і цілі власної діяльності й розвитку, планувати й організовувати їх, здійснювати задумане,

рефлексувати й оцінювати результат;

–використовувати різноманітні стратегії навчання;

–користуватися різними джерелами інформації;

–знаходити, аналізувати, систематизувати й узагальнювати одержану інформацію,

перетворювати її з однієї знакової системи в іншу;

–працювати в парі, групі;

–читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;–постійно поповнювати власний словниковий запас;–застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети й ситуації спілкування.Ставлення:

–прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;

–готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;

–розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання

7

Ініціативність і

підприємли-вість

Уміння:

–аналізувати життєву ситуацію з певної позиції;

–презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;

–використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

–готовність брати відповідальність за себе та інших;

–розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри

8

Соціальна та громадян-ська

компетент-ності

Уміння:

–толерантно відстоювати власну позицію в дискусії;

–розрізняти маніпулятивні технології і протистояти їм;

–аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно

-політичних питань;

–уникати дискримінації інших у процесі спілкування;

–критично оцінювати тексти соціально

-політичного змісту.

Ставлення:

–повага до різних поглядів, ідей, вірувань;

–здатність співчувати, довіряти й викликати довіру;

–поцінування людської гідності;

–повага до закону та правових норм;

–утвердження права кожного на власну думку

9

Обізнаність та

самовираження у сфері культури

Уміння:

–зіставляти специфіку розкриття певної теми (образу) в різних видах мистецтва;

–ідентифікувати себе як представника певної культури;

–визначати роль і місце української культури в загальноєвропейському і світовому контекстах;

–читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

–створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

–поцінування набутків інших культур, зацікавлення ними;

–відкритість до міжкультурної комунікації;

–потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним

10

Екологічна грамотність

і здорове

життя

Уміння:

–ілюструвати екологічні проблеми прикладами з художніх творів;

–бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

–розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

–усвідомлення людини як частини природи, незворотності покарання за зло, причинене довкіллю;

–аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках

дослідницьких проектів;

–готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

«Громадянська відповідальність»

Формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи ймеханізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи; ґрунтується у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

«Здоров’я і безпека»

Сформувати учня духовно, емоційно, соціально йфізично повноцінним членом суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

«Підприємливість і фінансова грамотність»

Забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо);

сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі

ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА

Роль  зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

  • сприймати, розуміти інформацію державною мовою;
  • усно й письмово тлумачити поняття, факти, висловлювати думки, почуття, погляди.

Ставлення:

  • поцінування української мови як державної – чинника національної ідентичності;
  • готовність активно послуговуватися українською мовою в усіх царинах життя.

Навчальні ресурси:

  • текстоцентризм;
  • дискусія, дебати, діалог.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

  • читати тексти іноземною мовою за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі;
  • зіставлення оригінальних текстів з українськими художніми перекладами.

Ставлення:

  • усвідомлення багатства рідної мови;
  • готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси:

  • зіставлення текстів українських перекладів літературних творів та оригіналів.

3

Математична компетентність

Уміння:

  • розвивати абстрактне мислення;
  • установлювати причиново-наслідкові зв’язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;
  • чітко формулювати визначення і будувати гіпотези;
  • перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення:

  • прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.

Навчальні ресурси:

  • роздум (визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання висновків), висунення гіпотези та її обґрунтування;
  • тексти, у яких наявні графіки, таблиці, схеми тощо.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

  • швидко й ефективно шукати інформацію, використовувати різні види читання для здобуття нових знань;
  • проводити пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень;
  • критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.

Ставлення:

  • готовність до опанування новітніми технологіями;
  • оперативне реагування на технологічні зміни.

Ресурси:

  • інноваційні технології навчання (інтерактивні, інформаційно-комунікаційні).

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

  • діяти за алгоритмом, складати план тексту;
  • використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань.

Ставлення:

  • задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;
  • прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі;
  • критичне ставлення до медійної інформації.

Навчальні ресурси:

  • дописи в соціальних мережах і коментарі до них;
  • інструментальні тексти (алгоритми, інструкції тощо);
  • складання плану;
  • аналіз медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій).

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

  • визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення;
  • планувати й організовувати власну навчальну діяльність;
  • читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;
  • постійно поповнювати власний словниковий запас;
  • користуватися різними джерелами довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресурси тощо);
  • здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію;
  • застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети і ситуації спілкування.

Ставлення:

  • прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;
  • готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;
  • розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання.

Навчальні ресурси:

  • інструкції з ефективного самонавчання;
  • довідкова література, зокрема, пошукові системи;
  • електронні мережеві бібліотеки.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;
  • використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

  • готовність брати відповідальність за себе та інших;
  • розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’єри.

Навчальні ресурси:

  • тексти офіційно-ділового стилю (резюме, доручення тощо), самопрезентація, зразки реклами, літературні твори, які містять моделі ініціативності.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

  • аргументовано і грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;
  • уникати дискримінації інших у ході спілкувння;
  • критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення:

  • поцінування людської гідності;
  • повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства;
  • утвердження права кожного на власну думку.

Навчальні ресурси:

  • інтерактивні технології навчання;
  • художні твори, які містять моделі демократичного державного устрою.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

  • використовувати українську мову як державну для духовного, культурного й національного самовияву;
  • дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини;
  • читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;
  • створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

  • потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним;
  • відкритість до міжкультурної комунікації;
  • зацікавленість світовими культурними набутками.

Навчальні ресурси:

  • твори різних видів мистецтва;
  • мистецькі проекти.

10

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:

  • не завдавати шкоди довкіллю в ході власної діяльності;
  • сприймати довкілля як життєдайне середовище;
  • бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;
  • розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

  • готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього;
  • набуття знань  про цілісну наукову картину світу для суспільно-технологічного поступу.

Навчальні ресурси:

  • аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні / письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

Запровадження наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість та фінансова грамотність» сприятиме забезпеченню такого переходу.

Завдання реалізації наскрізних ліній у вивченні зарубіжної літератури

Наскрізна лінія

Загальна мета

5-7 класи

8-9 класи

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

(НЛ-1)

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості задля збереження й захисту довкілля.

Розкриття взаємозв’язків людини і навколишнього середовища в процесі вивчення творів у рубриці «Природа і людина».

Усвідомлення краси природи, її благотворного впливу на людину, розкриття значення образного слова для висловлення емоцій та почуттів, розуміння  образу природи.

«Громадянська відповідальність»

(НЛ-2)

Формування відповідального члена громади та суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також –  виховання національно свідомої особистості, яка спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку суспільства.

Формування здатності до ненанасильницького розв’язання конфліктів.

Осмислення та захист особистих прав і прав інших людей, усвідомлення своєї ролі в суспільстві і набуття умінь брати участь у процесі ухвалення рішень.

«Здоров'я і безпека»

(НЛ-3)

Формування всебічно розвиненого члена суспільства, здатного усвідомлювати пріоритетність здорового способу життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Усвідомлення переваг здорового способу життя та безпечної поведінки.

Осмислення причиново-наслідкових зв’язків між власними рішеннями та поведінкою, здоров’ям та безпекою, набуття знань та умінь правильної поведінки в критичних та небезпечних ситуаціях.

«Підприємливість та фінансова грамотність»

(НЛ-4)

Розуміння практичних аспектів фінансових питань (заощадження, інвестування, запозичення, страхування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Розуміння ролі ініціативності та підприємливості в суспільстві для особистого кар’єрного зростання.

Осмислення неординарності як важливої  риси людини для її самореалізації в житті, спонукання учнів до творчих рішень у процесі розв’язання  проблем, усвідомлення користі  та необхідності спільної діяльності.

Курс зарубіжної літератури в базовій  середній освіті поділено на три етапи:

  1. 5–7 класи – прилучення до читання,
  2. 8–9 класи – системне читання

Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні:

  1. у 5–7 класах  проблемно-тематичного й жанрового принципів;
  2. у 8–9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови»

Провідним засобом реалізації зазначених цілей є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Ключові

Компоненти

компетентності

1

Спілкування

Уміння:

державною (і

• використовувати українознавчий компонент в усіх видах

рідною у разі відмінності) мовами

мовленнєвої діяльності;

  • засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції, критично оцінювати їх.

Ставлення:

  • гордість за Україну, її мову та культуру;
  • розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;
  • усвідомлення того, що, вивчаючи іноземну мову, ми збагачуємо рідну;
  • готовність до міжкультурного діалогу.

2

Спілкування іноземними мовами

Реалізується через предметні компетентності.

3

Математична

Уміння:

компетентність

  • розв'язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект;
  • логічно обґрунтовувати висловлену думку;
  • використовувати математичні методи (графіки, схеми) для виконання комунікативних завдань.

Ставлення:

  • готовність до пошуку різноманітних способів розв'язання комунікативних і навчальних проблем.

4

Основні

компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

  • описувати іноземною мовою природні явища, технології, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

  • інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження;
  • розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх розв'язання за допомогою іноземної мови.за допомогою іноземної мови.

5

Інформаційно-

цифрова

компетентність

Уміння:

  • вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;
  • створювати інформаційні об'єкти іноземними мовами;
  • спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ);
  • застосовувати ІКТ для пошуку, обробки, аналізу та підготовки інформації відповідно до поставлених завдань.

Ставлення:

  • готовність дотримуватись авторських прав та мережевого етикету.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

  • визначати комунікативні потреби та цілі під час вивчення іноземної мови;
  • використовувати ефективні навчальні стратегії для вивчення мови відповідно до власного стилю навчання;
  • самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;
  • організовувати свій час і навчальний простір;
  • оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення:

  • сміливість у спілкуванні іноземною мовою;
  • подолання власних мовних бар'єрів;
  • відповідальність за результати навчально-пізнавальної діяльності;
  • наполегливість;
  • внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв'язання конкретної життєвої проблеми;
  • генерувати нові ідеї, переконувати в їх доцільності та об'єднувати однодумців задля втілення цих ідей у життя;
  • презентувати себе і створювати тексти (усно і письмово) іноземною мовою, які сприятимуть майбутній кар'єрі.

Ставлення:

  • дотримання етичної поведінки під час розв'язання життєвих проблем;
  • комунікабельність та ініціативність;
  • ставлення до викликів як до нових можливостей;
  • відкритість до інновацій;
  • креативність.

8

Соціальна та

громадянська

компетентності

Уміння:

  • формулювати власну позицію;
  • співпрацювати з іншими для досягнення визначеного результату, спілкуючись іноземною мовою;
  • розв'язувати конфлікти у комунікативних ситуаціях;
  • переконувати, аргументувати, досягати взаєморозуміння/ компромісу у ситуаціях міжкультурного спілкування;
  • переконувати засобами іноземної мови у важливості дотримання прав людини;
  • критично оцінювати інформацію з різних іншомовних джерел.

Ставлення:

  • толерантність у спілкуванні з іншими;
  • проактивність в утвердженні демократичних цінностей;
  • усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами для підвищення власного добробуту;

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

  • висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження щодо творів мистецтва;
  • порівнювати та оцінювати мистецькі твори та культурні традиції різних народів.

Ставлення:

  • усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;
  • повага до багатства і розмаїття культур.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

  • розвивати екологічне мислення під час опрацювання тем, текстів, новин, комунікативних ситуацій, аудіо- та відеоматеріалів;
  • розробляти, презентувати та обґрунтовувати проекти, спрямовані на збереження довкілля;
  • пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення:

  • сприймання природи як цілісної системи;
  • готовність обговорювати питання, пов'язані із збереженням навколишнього середовища;
  • відповідальне ставлення до власного здоров'я та безпеки

Наскрізні лінії при вивченні іноземної мови

Наскрізна лінія

Цінності , ставлення, уміння

Екологічна безпека та сталий розви

ток

Учень: сприймає природу як цілісну систему; усвідомлює взаємозв’язок людини і природи ;

розуміє важливость  екологічної безпеки;

усвідомлює важливість сталого розвитку для майбутніх поколінь;

обговорює природні і погодні явища;

пояснює залежність природи від природних ресурсів;

уміє діскутувати довкола питань екології.

Громадянська відповідальність

Учень  : уміє демонструвати себе як учасника малої громади- свого класу, своєї школи;

Усвідомлює себе як учасника спільноти своїх друзів, члена гуртка, спортивної секції, команди;

взаємодіє разом у сім’ї, групі, команді;

розуміє потребу працювати разом та уміє наводити приклади взаємодопомоги;

порівнює свята та традиції в різних країнах;

демонструє розуміння цінності культурного розмаїття;

усвідомлює необхідність жити разом у мирі;

планує траєкторію власного життя , націлює на уміння формулювати особисті ціннісні пріоритети;

планує перспективу свого професійного вибору.

Здоров'я і безпека

Учень  : демонструє розуміння впливу звичок на стан здоров’я;

 ілюструє необхідність здорового способу життя; прогнозує наслідки необачної поведінки в мережі Інтернет;

пояснює вплив чинників  інформаційної небезпеки на здоров’я;

розрізняє безпечні та небезпечні ситуації під час активного відпочинку;

переконує в необхідності дотримання особистої гігієни, займаючись спортом;

надає рекомендації щодо дотримання здорового способу життя;

критично оцінює вплив деструктивних молодіжних рухів на життя однолітків;

усвідомлює важливість толерантного ставлення до поглядів і переконань, урахування інтересів і потреб інших.

Підприємливість та фінансова грамотність

Учень  : має загальне уявлення про споживача, його потреби, суверенітет, права, обов'язки та етичні норми поведінки;

уміє складати бюджет родини, власний бюджет; розуміє спеціальні терміни: гарантійний, придатності, використання;

 уміє складати денне меню для раціонального харчування;

розуміє, що правильний вибір продуктів харчування - це запорука здоров'я;

усвідомлює  цінность праці для досягнення добробуту;

вміє  аналізувати бюджет родини і складати особистий фінансовий план4

усвідомлює  важливість приймати раціональні фінансові рішення;

проектує  власну професійну діяльності відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків;

визначає  власні можливості щодо заробітку;

аналізує ринок  праці молоді.

Форми та методи роботи

  • групова робота
  • робота в парах
  • гра «Перекладач»
  • урок-вікторина
  • урок-екскурсія
  • проектна робота

Освітня галузь «Математика»

Математика

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти математичних задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні математичну термінологію, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: спілкуватися іноземною мовою з використанням числівників, математичних понять і найуживаніших термінів; ставити запитання, формулювати проблему; зіставляти математичний термін чи буквене позначення з його походженням з іноземної мови, правильно використовувати математичні терміни в повсякденному житті.

Ставлення: усвідомлення важливості вивчення іноземних мов для розуміння математичних термінів та позначень, пошуку інформації в іншомовних джерелах.

Навчальні ресурси: тексти іноземною мовою з використанням статистичних даних, математичних термінів

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати числовою інформацією, геометричними об’єктами на площині та в просторі; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших дисциплін.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, зокрема таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі і які можна розв’язати засобами математики; будувати та досліджувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення: усвідомлення важливості математики як універсальної мови науки, техніки та технологій.

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості ІКТ для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобі

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогрозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: задачі підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет, користуючись математичними методами; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись, зокрема, і на математичні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: задачі соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій; унаочнювати математичні моделі, зображати фігури, графіки, рисунки, схеми, діаграми.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та культури на прикладах з архітектури, живопису, музики та ін.; розуміння важливості внеску математиків у загальносвітову культуру.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі статистичних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики та екології на основі статистичних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. 

Навчальні ресурси: навчальні проекти, задачі соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу житт

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії

Компоненти

1

Екологічна безпека й сталий розвиток

Спрямована на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Навчальні ресурси: завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі. При розгляді цієї лінії важливе місце займають відсоткові обчислення, функції, елементи статистики.

2

Громадянська відповідальність

Сприяє формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує математику з іншими навчальними предметами і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Навчальні ресурси: процентні обчислення, елементи статистики, що дозволяють учням зрозуміти значення кількісних показників при характеристиці суспільства і його розвитку.

3

       Здоров'я і безпека

  1. Завданням є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
  2. Навчальні ресурси: завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів, відсотковими обчисленнями і графіками, що стосуються чинників ризику). Особливо важливий аналіз причин ДТП, пов’язаних із перевищенням швидкості. Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я при вивченні основ математичної статистики. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом» [2], розгляд красивих геометричних конструкцій, пошук оптимальних методів розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

4

Підприємливість і фінансова грамотність

Націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Навчальні ресурси: розв'язування  практичних задач щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. Вона реалізується під час вивчення відсоткових обчислень, рівнянь та функцій.

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках математики:

5-7 класи: впровадження тестових технологій, самостійні роботи, роботи в групах, проектна робота, урок-гра, урок-турнір, уроки-подорожі.

8-9 класи: біпарні уроки, уроки типу «Що? Де? Коли?», уроки – ділові ігри, практичні роботи.

Освітня галузь «Природознавство»

Фізика

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння:    сприймати пояснення вчителя, розуміти інформацію з підручників, посібників й інших текстових та медійних джерел державною/рідною мовою;      усно й письмово тлумачити фізичні поняття, факти, явища, закони, теорії;   представляти текстову інформацію в іншому вигляді;   описувати (усно чи письмово) етапи проведення фізичного експерименту, використовуючи арсенал мовних засобів (терміни, поняття тощо);  складати план виступу, будувати відповідь, готувати реферат, повідомлення; обговорювати проблеми природничого змісту, брати участь у дискусії.

Ставлення:   усвідомлення  потреби вільного володіння державною мовою для грамотного висловлювання власної думки, особистісного розвитку, здійснення навчальної та професійної діяльності; розуміння значущості внеску учених-фізиків, зокрема українських, у розвиток світової науки;       прагнення до самовдосконалення, збагачення, поповнення та систематичного вживання української природничо-наукової термінологічної лексики.

Навчальні ресурси:навчальні, науково-популярні, художні тексти та медійні матеріали, твори мистецтва, що містять описи фізичних явищ; дослідницькі проекти міжпредметного змісту

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:  використовувати іншомовні навчальні та науково-популярні джерела для отримання інформації фізичного й технічного змісту, самоосвіти та саморозвитку;  розуміти фізичні поняття та найуживаніші терміни іноземною мовою, використовувати їх в усних чи письмових текстах;   описувати природничі проблеми іноземною мовою;  спілкуватися на тематичних міжнародних форумах та у соціальних мережах із співрозмовниками з інших країн.

Ставлення:  зацікавленість інформацією фізичного й технічного змісту іноземною мовою;  розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови

Навчальні ресурси:довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з Вікіпедії іноземними мовами, іноземні підручники і посібники

3

Математична компетентність

Уміння: застосовувати математичні методи для опису, дослідження фізичних явищ і процесів, розв’язування фізичних задач, опрацювання та оцінювання результатів експерименту;   розуміти й використовувати математичні методи для аналізу та опису фізичних моделей реальних явищ і процесів.

Ставлення:  усвідомлення важливості математичного апарату для опису та розв’язання фізичних проблем і задач.

Навчальні ресурси:завдання на виконання розрахунків, алгебраїчних перетворень, побудову графіків, малюнків, аналіз і представлення результатів експериментів та лабораторних робіт, обробка статистичної інформації, інформації наведеної в графічній, табличній й аналітичній формах

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:  пояснювати природні явища і технологічні процеси;    використовувати знання з фізики для вирішення завдань, пов’язаних із реальними об’єктами природи і техніки;   за допомогою фізичних методів самостійно чи в групі досліджувати природу.

Ставлення:  відповідальність за ощадне використання природних ресурсів;  готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля;  оцінка значення фізики та технологій для формування цілісної наукової картини світу, сталого розвитку.

Навчальні ресурси:навчальні проекти, конструкторські завдання, фізичні задачі, ситуативні вправи щодо дослідження стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо, відвідування музеїв науки й техніки

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:  визначати можливі джерела інформації, відбирати необхідну інформацію, оцінювати, аналізувати, перекодовувати інформацію;  використовувати сучасні пристрої для отримання, опрацювання, збереження, передачі та представлення інформації;  використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення фізичних явищ, для обробки результатів експериментів, моделювання фізичних явищ і процесів;  дотримуватися правил безпеки в мережах та мережевого етикету.

Ставлення:  ціннісні орієнтири у володінні навичками роботи з інформацією, сучасною цифровою технікою;  дотримання авторського права, етично-моральних принципів поводження з інформацією.

Навчальні ресурси:освітні цифрові ресурси, навчальні посібники

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:  ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя;  планувати, організовувати, здійснювати, аналізувати та коригувати власну навчально-пізнавальну діяльність;  застосовувати набуті знання для оволодіння новими, для їх систематизації та узагальнення.

Ставлення: ціннісні орієнтири у володінні навчально-пізнавальними навичкамидопитливість і спостережливість, готовність до інновацій;  позитивне емоційне сприйняття власного розвитку, отримання задоволення від інтелектуальної діяльності.

Навчальні ресурси:дидактичні засоби

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:  застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської та винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними й енергетичними ресурсами;  прогнозувати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;  оцінювати можливість застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем;  оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаною з фізикою чи технікою;  економно й ефективно використовувати сучасну техніку, матеріальні ресурси;  ефективно організовувати власну діяльність.

Ставлення:   ціннісне ставлення до фізичних знань, результатів власної праці та праці інших людей; усвідомлення необхідності виваженого підходу до вибору професії, оцінка власних здібностей;   ініціативність, працьовитість, відповідальність як запорука результативності власної діяльності;  прагнення досягти певного соціального статусу, зробити внесок до економічного процвітання держави.

Навчальні ресурси:приклади успішних бізнес-проектів у галузі новітніх технологій (мікроелектроніка, нанотехнології, космічна техніка, електромобілі тощо), навчальні екскурсії на високотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння:  займати активну та відповідальну громадянську позицію в учнівському колективі, самоврядуванні школи, серед мешканців селища, мікрорайону тощо;  активно працювати в групах, розподіляти ролі, оцінювати вклад власний та інших, приймати виважені рішення, які сприятимуть розв’язанню досліджуваної проблеми чи завдання, важливих для даного освітнього середовища,  учнівського колективу;  ефективно співпрацювати в команді над реалізацією навчальних дослідницьких проектів у галузі «Природознавство», залучаючи родину та іншу спільноту; визначати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську позицію, моральні якості.

Ставлення: усвідомлення себе громадянином України;     громадянська відповідальність за стан розвитку місцевої громади, країни;  толерантне ставлення до точки зору іншої особи;  оцінювання внеску українських та іноземних учених-фізиків і винахідників у суспільний розвиток;   розуміння відповідальності за використання досягнень фізики для безпеки суспільства.

Навчальні ресурси:робота в групах, проекти та інші види навчальної діяльності

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:  використовувати знання з фізики під час реалізації власних творчих ідей; виявляти фізичні явища та процеси у творах мистецтва.

Ставлення:  усвідомлення причетності до національної й світової культури через вивчення природничих наук і мистецтва;  розуміння гармонійної взаємодії людини і природи.

Навчальні ресурси:твори мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших;  дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру;    визначати причинно-наслідкові зв’язки впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини на  довкілля;  аналізувати проблеми довкілля, визначати способи їх вирішення, брати участь у практичній реалізації цих проектів;    оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини й безпеки довкілля.

Ставлення:  готовність брати участь у природоохоронних заходах;  самооцінка та оцінка поведінки інших стосовно можливих ризиків для здоров’я;   ціннісне ставлення до власного здоров’я та здоров’я  інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки;   усвідомлення важливості ощадного природокористування, потенціалу фізичної науки щодо збереження довкілля.

Навчальні ресурси:навчальні проекти здоров’язбережувального та екологічного спрямування

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії

Компоненти

1

Екологічна безпека й сталий розвиток

  • Націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у збереженні довкілля й розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь, критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, усвідомлювати важливість ощадного природокористування;

Навчальні ресурси: задачі на вирішення проблем довкілля, визначення причинно-наслідкових зв’язків впливу сучасного виробництва, життєдіяльності людини і довкілля

2

Громадянська відповідальність

Сприяє формуванню діяльного члена громади й суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

Навчальні ресурси: під час навчання фізики учні можуть:

  • працювати в команді, приймати виважені рішення, що сприятимуть вирішенню науково-технологічних, економічних, соціальних чи інших проблем сучасного суспільства;
  • ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією різноманітних проектів, залучаючи родину, місцеву громаду та ширшу спільноту;
  • визначати особистісні якості відомих учених-фізиків, що свідчать про їхню громадянську позицію, моральні якості;
  • розуміти, що стан надходження інвестицій в Україну, а отже й рівень добробуту в громадах, суспільстві в цілому залежить від рівня фізико-математичної й технологічної освіти, розвитку високотехнологічного виробництва;
  • аналізувати й критично оцінювати події в державі на основі статистичних даних соціально-економічних, демографічних, екологічних та інших явищ і процесів в Україні та світі, протистояти маніпулюванню свідомістю, що застосовується в інформаційному просторі;
  • діяти як активний та відповідальний член громадянського суспільства.

3

       Здоров'я і безпека

  1. Формування учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя й формувати безпечне життєве середовище.

Навчальні ресурси: під час навчання фізики учні можуть:

  • застосовувати набуті знання та навички для збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
  • дотримуватися правил безпеки життєдіяльності під час виконання навчальних експериментів, у надзвичайних ситуаціях природного чи техногенного характеру;
  • оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань фізики, техніки і технологій для добробуту людини і безпеки суспільства та довкілля;
  • виявляти ціннісне ставлення до власного здоров’я і здоров’я інших людей, до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпек

4

Підприємливість і фінансова грамотність

Націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Навчальні ресурси: час навчання фізики учні можуть:

  • застосовувати фізичні знання для генерування ідей та ініціатив щодо проектної, конструкторської й винахідницької діяльності, для вирішення життєвих проблем, пов’язаних із матеріальними та енергетичними ресурсами;
  • прогнозувати вплив фізики на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;
  • оцінювати можливості застосування набутих знань з фізики в майбутній професійній діяльності, для ефективного вирішення повсякденних проблем;
  • оцінювати власні здібності щодо вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою чи технікою;
  • розвивати ініціативність, працьовитість, відповідальність як запоруку результативності власної діяльності;
  • прагнути досягти певного соціального статусу в суспільстві, зробити внесок до економічного процвітання держави;
  • презентувати власні ідеї та ініціативи;
  • аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет;
  • орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, протистояти маніпуляціям, що використовуються в рекламному та інформаційному просторі.

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках фізики:

5-7 класи: проектна діяльність, урок – гра, групові уроки.

8-9 класи: лабораторні заняття у віртуальній лабораторії, інструктивні лекції, навчальні екскурсії, евристичні спостереження, які супроводжуються фотографуванням предмета вивчення.

Географія

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: усно й письмово тлумачити географічні поняття, факти, явища, закони, теорії; описувати (усно чи письмово) географічні об’єкти, процеси, явища, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів – термінами, поняттями тощо; обговорювати проблеми географічного змісту глобального та регіонального рівня.

Ставлення: усвідомлювати значущість здобутків географічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених; прагнення до розвитку української термінологічної лексики в системі географічних наук.

 Навчальні ресурси: навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі географії, усні / письмові презентації їх результатів.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:  використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації географічного змісту; описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати географічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати та тлумачити географічну термінологію іноземною мовою.

Ставлення:  зацікавленість інформацією географічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальних проблем людства і прагнення долучитися до їх розв’язання, зокрема й з допомогою іноземних мов. Навчальні ресурси: довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники і посібники

3

Математична компетентність

Уміння: застосовувати математичні методи для розв’язання географічних проблем і задач, розуміти і використовувати математичні моделі природних та суспільних явищ і процесів.

Ставлення:  усвідомлення варіативності та значущості математичних методів у розв’язанні географічних проблем і задач.

Навчальні ресурси: завдання на виконання обчислень, аналіз та обробка статистичної інформації, поданої в різних формах (картографічній, табличній, графічній).

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:  пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення; самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля; оцінювати значення географії для сталого розвитку та розв’язання глобальних проблем

Ставлення:  відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі; готовність до розв’язання проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

Навчальні ресурси: географічні задачі, ситуативні вправи щодо розв’язання проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:  використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для спостереження за довкіллям, явищами і процесами в суспільстві і живій природі; створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничо – географічного та суспільно-географічного спрямування; шукати, обробляти і зберігати інформацію географічного характеру, критично оцінюючи її.

Ставлення:  дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією; усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв

Навчальні ресурси: електронні картографічні джерела, електронні посібники, збірники задач, тести тощо.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:  організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати і проводити спостереження або експерименти, реалізовувати проекти, ставити перед собою цілі і досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення: допитливість і спостережливість, готовність до інновацій

Навчальні ресурси: довідкова система програмних засобів.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:  генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів; прогнозувати вплив географічних процесів і закономірностей на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва; нівелювати ризики і використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших у довкіллі; керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення: відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси: сайти підприємств, установ, організацій, екскурсії на сучасні підприємства, зустрічі з успішними представниками бізнесу.

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння:  ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією географічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду.

Ставлення: відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження й охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; 7 громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів; оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток

Навчальні ресурси: географічні задачі, інтернет-ресурси, посібники

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:  фіксувати унікальні об’єкти, явища та ландшафти Землі, їх естетичне значення, використовувати природні матеріали і засоби для втілення художніх ідей, пояснювати географічне підґрунтя відображення природи у творах мистецтва.

Ставлення:  усвідомлення причетності до національної і світової культури через вивчення географії і мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини і природи.

Навчальні ресурси: літературні, музичні та образотворчі твори.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: працювати в команді під час реалізації географічних проектів, застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших, оцінювати значення географічної науки для забезпечення добробуту людства

Ставлення:  турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості ощадного природокористування, пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси: кооперативне навчання, партнерські технології, проекти.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії

Компоненти

1

Екологічна безпека й сталий розвиток

Призначена формувати в  учнів соціальну активність, відповідальність й екологічну свідомість, щоб вони зберігали і захищали довкілля і усвідомлювали сталий розвиток, були готові брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.

Навчальні ресурси: підготовку повідомлень про антропогенні ландшафти і природоохоронні об’єкти свого краю, інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, екологічних знаків, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо), участь у заходах з охорони довкілля, які проводять у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

2

Громадянська відповідальність

Призначена для формування відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Навчальні ресурси: уміння працювати в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва; участь у активній природоохоронній роботі своєї місцевост; отримання і аналіз інформації щодо світових явищ і процесів, зв’язків України з іншими країнами із широкого кола джерел, роботу в групі над географічними дослідженнями та проектами на засадах співробітництва;

3

       Здоров'я і безпека

Призначена сформувати учня духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінним членом суспільства, який здатний вести здоровий спосіб життя, допомагати у формуванні безпечного здорового життєвого середовища.

Навчальні ресурси: застосовування знань про лікарські рослини, отруйні рослини і тварини на прикладі природних комплексів своєї місцевості; виявлення і розуміння впливу метеорологічних чинників на стан здоров’я людини;

4

Підприємливість і фінансова грамотність

Призначена для розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

Навчальні ресурси: розроблення заходів щодо утилізації побутових відходів у своєму населеному пункті. використання ресурсів (навчальних, природних та інших) для створення цінностей; складання плану дій, що визначає пріоритети й етапи, важливі для досягнення їхніх цілей (на прикладі вивчення природи, населення у своєму регіоні).

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках географії:

 5-7 класи: урок-гра, уроки-марафони, урок – вікторина, урок – подорож.

8-9 класи: виконання проектів, урок-екскурсія, урок-дослідження, між предметні уроки.

Хімія

Мета базової загальної середньої освіти досягається на основі реалізації основного завдання хімічної освіти, що полягає у формуванні засобами навчального предмета ключових і предметних компетентностей. Ними забезпечується формування ціннісних і світоглядних орієнтацій учнів, що визначають їхню поведінку в життєвих ситуаціях.

Компетентнісний потенціал навчального предмета хімія

Ключова компетентність

Предметний зміст ключової компетентності і навчальні ресурси для її формування

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовою

Уміння:

- використовувати в мовленні хімічні терміни, поняття, символи, сучасну українську наукову термінологію і номенклатуру;

- формулювати відповідь на поставлене запитання;

- аргументовано описувати хід і умови проведення хімічного експерименту;

- обговорювати результати дослідження і робити висновки;

- брати участь в обговоренні питань хімічного змісту, чітко, зрозуміло й образно висловлювати свою думку;

- складати усне і письмове повідомлення на хімічну тему, виголошувати його.

Ставлення:

- цінувати наукову українську мову;

- критично ставитись до повідомлень хімічного характеру в медійному просторі;

- популяризувати хімічні знання.

Навчальні ресурси:

- підручники і посібники, науково-популярна і художня література, електронні освітні ресурси;

- навчальні проекти та презентування їхніх результатів.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- читати й розуміти іншомовні навчальні й науково-популярні тексти хімічного змісту;

- створювати тексти повідомлень із використанням іншомовних джерел;

- читати іноземною мовою і тлумачити хімічну номенклатуру;

- пояснювати хімічну термінологію іншомовного походження.

Ставлення:

- цікавитись і оцінювати інформацію хімічного змісту іноземною мовою;

- обговорювати деякі питання хімічного змісту із зацікавленими носіями іноземних мов.

Навчальні ресурси:

- медійні і друковані джерела іноземною мовою.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичні методи для розв‘язування завдань хімічного характеру;

- використовувати логічне мислення, зокрема, для розв’язування розрахункових і експериментальних задач, просторову уяву для складання структурних формул і моделей речовин;

- будувати і тлумачити графіки, схеми, діаграми, складати моделі хімічних сполук і процесів.

Ставлення:

- усвідомлювати необхідність математичних знань для розв’язування наукових і хіміко-технологічних проблем.

Навчальні ресурси:

- навчальні завдання на виконання обчислень за хімічними формулами і рівняннями реакцій;

- представлення інформації в числовій чи графічній формах за результатами хімічного експерименту та виконання навчальних проектів.

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- пояснювати природні явища, процеси в живих організмах і технологічні процеси на основі хімічних знань;

- формулювати, обговорювати й розв’язувати проблеми природничо-наукового характеру;

- проводити досліди з речовинами з урахуванням їхніх фізичних і хімічних властивостей;

- виконувати експериментальні завдання і проекти, використовуючи знання з інших природничих предметів;

- використовувати за призначенням сучасні прилади і матеріали;

- визначати проблеми довкілля, пропонувати способи їх розв’язування;

- досліджувати природні об'єкти.

Ставлення:

- усвідомлювати значення природничих наук для пізнання матеріального світу; наукове значення основних природничо-наукових понять, законів, теорій, внесок видатних учених у розвиток природничих наук;

- оцінювати значення природничих наук і технологій для сталого розвитку суспільства;

- висловлювати судження щодо природних явищ із погляду сучасної природничо-наукової картини світу.

Навчальні ресурси:

- навчальне обладнання і матеріали, засоби унаочнення;

- міжпредметні контекстні завдання;

- інформаційні й аналітичні матеріали з проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів і синтетичних матеріалів;

- інформаційні матеріали про сучасні досягнення науки і техніки.

Інформаційно-

цифрова компетентність

Уміння:

- використовувати сучасні пристрої для добору хімічної інформації, її оброблення, збереження і передавання;

- створювати інформаційні продукти хімічного змісту.

Ставлення:

- критично оцінювати хімічну інформацію з різних інформаційних ресурсів;

- дотримуватись авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

- усвідомлювати необхідність екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

- електронні освітні ресурси;

- віртуальні хімічні лабораторії.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- організовувати самоосвіту з хімії: визначати мету, планувати, добирати необхідні засоби;

- спостерігати хімічні об'єкти та проводити хімічний експеримент;

- виконувати навчальні проекти хімічного й екологічного змісту.

Ставлення:

- виявляти допитливість щодо хімічних знань;

- прагнути самовдосконалення;

- осмислювати результати самостійного вивчення хімії;

- розуміти перспективу власного розвитку упродовж життя, пов'язаного із хімічними знаннями.

Навчальні ресурси:

- медійні джерела, дидактичні засоби навчання.

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- виробляти власні цінності, ставити цілі, діяти задля досягнення їх, спираючись на хімічні знання;

- залучати партнерів до виконання спільних проектів з хімії;

- виявляти ініціативність до роботи в команді, генерувати ідеї, брати відповідальність за прийняття рішень, вести діалог  задля досягнення спільної мети під час виконання хімічного експерименту і навчальних проектів.

Ставлення:

- вірити в себе, у власні можливості;

- виважено ставитися до вибору майбутнього напряму навчання, пов’язаного з хімією;

- бути готовими до змін та інновацій.

Навчальні ресурси:

- література про успішних винахідників і підприємців;

- зустрічі з успішними людьми;

- бізнес-тренінги, екскурсії на сучасні підприємства.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- співпрацювати з іншими над реалізацією соціально значущих проектів, що передбачають використання хімічних знань;

- працювати в групі зацікавлених людей, співпрацювати з іншими групами, залучати ширшу громадськість до розв’язування проблем збереження довкілля.

Ставлення:

- виявляти патріотичні почуття до України, любов до малої батьківщини;

- дотримуватись загальновизнаних моральних принципів і цінностей;

- бути готовими відстоювати ці принципи і цінності;

- виявляти зацікавленість у демократичному облаштуванні оточення й екологічному облаштуванні довкілля;

- оцінювати необхідність сталого розвитку як пріоритету міжнародного співробітництва;

- шанувати розмаїття думок і поглядів;

- оцінювати й шанувати внесок видатних українців, зокрема вчених-хіміків, у суспільний розвиток.

Навчальні ресурси:

- навчальні проекти, тренінги.

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

- використовувати сучасні хімічні засоби і матеріали для втілення художніх ідей і виявлення власної творчості;

- пояснювати взаємозв’язок мистецтва і хімії.

Ставлення:

- цінувати вітчизняну і світову культурну спадщину, до якої належать наука і мистецтво.

Навчальні ресурси:

- твори образотворчого мистецтва, музичні й літературні твори як ілюстрації до вивчення хімічних явищ;

- контекстні завдання;

- синхроністична таблиця.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність;

- використовувати хімічні знання для пояснення користі і шкоди здобутків хімії і хімічної технології для людини і довкілля;

- влаштовувати власне життєве середовище без шкоди для себе, інших людей і довкілля;

- дотримуватися здорового способу життя;

- безпечно поводитись із хімічними сполуками і матеріалами в побуті;

- брати участь у реалізації проектів, спрямованих на поліпшення стану довкілля завдяки досягненням хімічної науки;

- дотримуватися правил екологічно виваженої поведінки в довкіллі.

Ставлення:

- підтримувати й утілювати на практиці концепцію сталого розвитку суспільства;

- розуміти важливість гармонійної взаємодії людини і природи;

- відповідально й ощадно ставитися до використання природних ресурсів як джерела здоров’я і добробуту та безпеки людини і спільноти;

- оцінювати екологічні ризики і бути готовим до розв‘язування проблем довкілля, використовуючи знання з хімії.

Навчальні ресурси:

- навчальні проекти;

- якісні й кількісні задачі екологічного змісту.

 Наскрізна лінія

                     Коротка  характеристика

Екологічна безпека і сталий розвиток

        Реалізується на зразках, що дають змогу учневі усвідомити причинно-наслідкові зв’язки у природі і її цілісність; важливість сталого (керованого) розвитку країни для майбутніх поколінь. Такі зразки надає матеріал про добування і застосування речовин, збереження природних ресурсів – води і повітря, раціональне і ощадне використання природних вуглеводнів, коло обіг хімічних елементів і речовин.     Результатом реалізації цієї змістовної лінії є не лише обізнаність учня із екологічними проблемами, пов’язаними із дотриманням чистоти води і повітря, процесами горіння і дихання, кислотними дощами, стійкими органічними забруднювачами, а й усвідомлення можливості розв’язування цих проблем засобами хімії. Учень цінує природні ресурси, від яких залежить його здоров’я, добробут, сталий розвиток країни; усвідомлює необхідність збереження чистоти довкілля; бере участь у відповідних заходах; екологічно виважено поводиться у довкіллі.                

Громадянська відповідальність

         Становленню учнів як свідомих громадян, патріотів України, членів соціуму, місцевої громади, шкільного колективу має сприяти реалізація цієї змістової лінії.                                                                     На уроках хімії учні ознайомлюються зі здобутками вітчизняних учених та їхньою громадянською позицією, оцінюють розвиток вітчизняного виробництва на основі досягнень хімічної науки, навчаються працювати в команді, відповідально ставитися до завдань, визначених колективом. Та ретельно виконувати свою частину роботи. У позаурочний час дбають про чистоту довкілля свого регіону, беруть посильну участь у реалізації соціально значущих навчальних проектів.                                        Результатами, що засвідчують продуктивність реалізації цієї лінії, є усвідомлення учнями відповідальності за результати навчання, які можуть у майбутньому вплинути на розвиток країни; сумлінне виконання завдань у команді; вироблення власного ставлення до вживання алкоголю; раціональне використання речовин; участь в захисті довкілля і збереження його для себе та майбутніх поколінь.

Здоров’я і безпека

         Торкається всіх без винятку тем програми з хімії, оскільки використання здобутків хімії упродовж усього життя людини тісно пов’язано зі здоров’ям і життєзабезпеченням. Послідовний розвиток цієї змістової лінії у змісті курсу дає учням змогу усвідомити, з одного боку, значення хімії для охорони здоров’я, а з іншого – можливу шкоду продуктів сучасної хімічної технології у разі неналежного використання їх.                                                                           У результаті реалізації цієї змістової лінії учень беззастережно дотримується правил безпечного поводження з речовинами і матеріалами в лабораторії, побуті, довкіллі; обізнаний із заходами безпеки під час реакції горіння, маркуванням небезпечних речовин; усвідомлює залежність здоров’я від чистоти води, повітря, складу харчових продуктів, згубну дію алкоголю на організм людини; дотримується здорового способу життя.        

Підприємливість і фінансова грамотність

          Націлює учнів на мобілізацію знань практичного досвіду і ціннісних установок у ситуаціях вибору і прийняття рішень.У навчанні хімії такі ситуації створюються під час планування  самоосвітньої навчальної діяльності, групової навчальної, експериментальної роботи, виконання навчальних проектів і презентування їх, розв’язування розрахункових і контекстних задач, вироблення власної моделі поведінки у довкіллі.Розкриття змістової лінії потребує позитивних зразків із історії хімії, діяльності вчених і підприємців у галузі хімії, екології, фармакології, що засвідчують можливість розв’язування не лише теоретичних, а й практичних проблем хімії і хімічного виробництва.                             У результаті реалізації цієї змістової лінії учень усвідомлює важливість вивчення хімії; оцінює успіхи, досягнуті сучасним суспільством у хімічній науці, розробленні способів добування, переробки і застосування речовин як такі, що залежать від знань, умінь, ініціативи і підприємливості окремих особистостей і груп однодумців; переносить це ставлення на різні види своєї навчальної діяльності,поводження у довкіллі; свідомо обирає напрям навчання у старшій школі, виходячи з власних можливостей.

Основною формою організації освітнього процесу є різні типи уроку:                    - формування компетентностей;                                                                        - розвиток компетентностей;                                                                                   - перевірка та оцінювання досягнення компетенностей;                                    - корекція основних компетентностей;                                                                - комбінований урок.                                                                                       Для формування ключових компетентностей, з метою встановлення та реалізації міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків використовую інтегровані уроки, проблемні уроки,відео-уроки,прес-конференції,ділові ігри,уроки-”суди”, уроки з навчання одних учнів іншими. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалуІ формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації. Засвоєння нового матеріалу в 10-11 класах проводжу на лекціях конференціях.                                                           Розвитку компетентностей сприяють навчально-практичні заняття ( практичні, лабораторні роботи, домашні експерименти), оглядові конференції (8-11 класи),оглядові консультації, уроки-семінари, віртуальні подорожі, уроки захисту навчальних проектів тощо.           Перевірку .або оцінювання досягнення компетентностей проводжу на уоках-заліках, співбесідах, контрольних навчально-практичних заняттях,уроках-семінарах,уроках контролю знань у різних формах.                                      Корекцію основних компетентностей доречно проводити  у вигляді екскурсії ,віртуальної подорожі, брифінгу, ділової гри, заключної конференції, комбінованого уроку.

Природознавство

Основні завдання навчального предмета «Природознавство»:

  • розвиток допитливості школярів, пізнавального інтересу до вивчення предметів освітньої галузі «Природознавство»;
  • виховання позитивного емоційно-ціннісного ставлення до природи, прагнення діяти в навколишньому середовищі відповідно до екологічних норм поведінки;
  • формування ключових і предметних компетентностей;
  • формування цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, уявлень про закономірності у природі та місце людини в ній;  
  • засвоєння та поглиблення знань про різноманіття об’єктів і явищ природи, зв’язок між явищами живої і неживої природи, зміни природного середовища під впливом людини;
  • оволодіння й удосконалення вміннями проводити спостереження, досліди, вимірювання та описувати їх результати;
  • застосування знань про природу в повсякденному житті для збереження навколишнього середовища та соціально-відповідальної поведінки в ній, адаптації до умов проживання на певній території, самостійного оцінювання рівня безпеки навколишнього середовища як сфери життєдіяльності.

Роль навчального предмета «Природознавство» у формуванні

ключових компетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою
(і рідною —
у разі відмінності)

Уміння:

  • розуміти тексти природничого змісту;
  • використовувати вивчені природничо-наукові поняття в самостійних усних повідомленнях;
  • усно й письмово тлумачити природничі поняття, факти, закономірності;
  • поповнювати свій словниковий запас;
  • обмінюватись  інформацією про свої результати виконання завдань і пояснювати їх;
  • обговорювати проблеми природничого змісту

Ставлення:

  • уважне й неупереджене ставлення до думок і висловлювань інших;
  • пошанування українських вчених і відданості науці природодослідників;
  • усвідомлення значущості здобутків природознавства, ваги мови для подолання конфліктів і вирішення проблем у довкіллі;  

2

Спілкування іноземними мовами.

Уміння:

  • описувати природу іноземною мовою

Ставлення:

  • розуміння важливості використання іноземної мови у вирішенні проблем довкілля на міжнародному рівні;
  • усвідомлення того, що знання іноземних мов надає ширші можливості в пізнанні природи;
  • виявлення інтересу до досягнень природничих наук у різних країнах світу

3

Математична компетентність.

Уміння:

  • правильно оперувати  математичними поняттями у процесі пізнання природи, під час використання природних і рукотворних об’єктів;
  • використовувати цифрові дані, математичні методи й моделі для вирішення проблем, виявлених у природі

Ставлення:

  • усвідомлення значення математики у вивченні природи, вирішенні проблем довкілля

4  Основні компетентності у природничих науках і технологіях

(опис подано в характеристиці  предметної природничо-наукової  компетентності)

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

  • здійснювати пошук зображень і текстів в Інтернеті за ключовими словами та зберігати результати пошуку;
  • обирати відповідні ілюстрації для відображення ходу й висновків спостереження із запропонованих вчителем та матеріалів, отриманих з мережі Інтернет;
  • створювати комп’ютерні презентації для оформлення результатів спостережень, дослідів
    і проектів за наданим учителем зразком;
  • використовувати сучасні цифрові технології і пристрої для вивчення природних об’єктів і явищ, фіксації одержаних даних спостережень і дослідів

Ставлення:

  • дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;
  • усвідомлення необхідності екологічних методів і засобів утилізації цифрових пристроїв та використання їх

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

  • розуміти роль освіти для окремої людини й суспільства в цілому;
  • ставити запитання щодо спостережуваних природних явищ і процесів та їхніх наслідків;
  • порівнювати об’єкти за декількома ознаками, самостійно класифікувати їх на групи за спільними ознаками;
  • встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями та явищами;
  • аналізувати свій поступ у навчанні;
  • використовувати додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання;
  • виконувати завдання точно й вчасно;
  • оцінювати результати роботи однокласників (взаємооцінювання) і здійснювати самоконтроль

Ставлення:

  • відкритість новому;
  • усвідомлення потреби в знаннях і вміннях, прагнення навчатися й отримувати інформацію;
  • виявлення інтересу до здобутків науки і техніки;
  • усвідомлення результатів своєї роботи й прагнення їх вдосконалити;
  • готовність розширювати світорозуміння

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

  • планувати розв’язання задачі, аналізувати різні варіанти дій, щоб обрати з них найкращий для її вирішення, визначати необхідні ресурси;
  • виконувати  проектні завдання і проекти, проявляти ініціативу, пропонувати свої ідеї щодо їх виконання і вдосконалення;
  • ризикувати у творчих завданнях, щоб перевірити власні ідеї, гіпотези;
  • грамотно презентувати власні ідеї;
  • порівнювати характеристики запланованого та отриманого результатів

Ставлення:

  • ініціативність, активність і відповідальність під час прийняття рішень

8

Соціальна й громадянська компетентності

Уміння:

  • співпрацювати в групі задля досягнення спільної мети;
  • відстоювати свою позицію в дискусії, конструктивно спілкуватися, аналізувати свої та чужі помилки;
  • залучати інших людей до спільного визначення мети та її досягнення

Ставлення:

  • розуміння цінності спільної діяльності й взаємодопомоги у вирішенні проблем; підбадьорювання учасників групи і надання їм допомоги у виконанні завдань;
  • доброзичливе і стримане ставлення до висловлювань інших;
  • оцінювання власних вчинків і вчинків інших відповідно до прийнятих суспільних норм, бажаних і небажаних наслідків дій

9

Обізнаність і самовираження
у сфері культури

Уміння:

  • пояснювати  культуру і традиції рідного краю щодо природи;
  • вивляти елементи природи в художніх творах в описувати їхню роль у мистецтві;
  • відображувати різноманітність навколишнього світу, людину в ньому засобами різних видів мистецтва;
  • виявляти в довкіллі та описувати об’єкти і явища природи, які мають культурне значення

Ставлення:

  • усвідомлення того, що наука не має кордонів, науковими досягненнями послуговуються люди різних культур;
  • зацікавленість внеском природодослідників
    до культури людства;
  • оцінювання гармонії та краси природи, своїх можливостей у розумінні та естетичному перетворенні довкілля;
  • орієнтація на загальнолюдські цінності у власній поведінці та міжособистісних стосунках

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

  • прогнозувати  наслідки своєї поведінки в природі, при проведенні досліджень;
  • пояснювати значення соціальних проектів екологічного спрямування і брати  в них участь;
  • обирати й використовувати матеріали, які не завдають шкоди природі й здоров’ю;
  • ранжувати об’єкти і явища природи з урахуванням доцільності, екологічності, користі іншим мешканцям і природним об'єктам Землі;
  • застосовувати природничі знання в повсякденному житті для забезпечення безпеки життєдіяльності, грамотного використання тіл, речовин, техніки, збереження довкілля і здоров’я;
  • дотримуватися правил безпечної та відповідальної поведінки у природному середовищі

Ставлення:

  • спонукання інших до здорового способу життя й збереження природи;
  • усвідомлення власної відповідальності за збереження природи й здоров’я 

Предметна природничо-наукова компетентність формується на основі опанування учнями різними видами соціального досвіду, який включає знання про природу (знаннєвий компонент), способи навчально-пізнавальної діяльності (діяльнісний компонент), ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності (ціннісний компонент).

Уміння:

  • пояснювати взаємозв’язки між об’єктами та явищами живої і неживої природи, причини добових і сезонних змін у природі;
  • вивчати тіла та явища природи  за моделями,  у процесі проведення спостережень і дослідів;
  • досліджувати тіла та явища природи за моделями, схематичними малюнками, колекціями у процесі проведення спостережень і дослідів;  
  • розмірковувати, висувати гіпотези та перевіряти їх, експериментувати, добирати необхідні ресурси для проведення спостережень і дослідів, за їх результатами робити висновки;
  • критично оцінювати та узагальнювати інформацію природничого змісту, усвідомлювати її значення у своєму житті;
  • виконувати проект, проводити спостереження за інструкцією/планом, наданою/наданим учителем або складеною самостійно;
  • обирати засоби і створювати прості паперові та електронні презетації для відображення ходу і результатів власних спостережень і експериментів, результатів проектів

Ставлення:

  • розуміння цінності спільної діяльності і взаємодопомоги у вирішенні проблем довкілля;
  • відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні і світі;
  • усвідомлення власної відповідальності за збереження природи і здоров’я.

Реалізації наскрізних ліній «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека» й «Підприємливість і фінансова грамотність» сприятиме виконання учнями навчальних проектів: «Жива і нежива природа навколо нас», «Наш дім — Сонячна система», «Вирощування найвищої бобової рослини», «Смітити не можна переробляти (про «друге життя» побутових речей)».

БІОЛОГІЯ

Компетентнісний потенціал навчального предмета

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

усно й письмово тлумачити біологічні поняття, факти, явища, закони, теорії;

описувати (усно чи письмово) експеримент, послуговуючись багатим арсеналом мовних засобів — термінами, поняттями тощо;

обговорювати проблеми біологічного змісту.

Ставлення:

усвідомлення значущості здобутків біологічної науки, зокрема пошанування досягнень українських учених;

прагнення до розвитку української біологічної термінологічної лексики.

Навчальні ресурси:

навчальні, науково-популярні, художні тексти про природу, дослідницькі проекти в галузі біології, усні / письмові презентації їх результатів

2. Спілкування іноземними мовами

Уміння:

використовувати іншомовні навчальні джерела для отримання інформації біологічного змісту;

описувати іноземними мовами, аналізувати та оцінювати роль природних явищ у сучасному світі, доречно використовувати біологічні поняття та найуживаніші терміни в усних чи письмових текстах, читати й тлумачити біологічну номенклатуру й термінологію іноземною мовою;

описувати біологічні проблеми.

Ставлення:

зацікавленість інформацією біологічного змісту іноземною мовою; розуміння глобальності екологічних проблем і прагнення долучитися до їх вирішення, зокрема й за посередництвом іноземної мови.

Навчальні ресурси:

довідкова література, онлайнові перекладачі, іншомовні сайти, статті з іншомовної вікіпедії, іноземні підручники та посібники

3. Математична компетентність

Уміння:

застосовувати математичні методи для розв’язання біологічних проблем, розуміти й використовувати математичні моделі природних явищ і процесів.

Ставлення:

усвідомлення варіативності математичних методів у розв’язанні біологічних проблем і задач.

Навчальні ресурси:

завдання на виконання розрахунків, аналіз та представлення статистичної інформації, поданої в графічній формі, наприклад щодо статево-вікової будови популяцій

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

пояснювати явища в живій природі, використовуючи наукове мислення;

самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати й визначати проблеми довкілля;

оцінювати значення біології для сталого розвитку.

Ставлення:

відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, в Україні та світі;

готовність до вирішення проблем, пов’язаних зі станом довкілля.

Навчальні ресурси:

біологічні задачі, ситуативні вправи щодо вирішення проблем стану довкілля, біорізноманіття, ощадного використання природних ресурсів тощо

5. Інформаційно-цифрова

компетентність

Уміння:

використовувати сучасні цифрові технології та пристрої для спостереження за довкіллям, явищами й процесами живої природи;

створювати інформаційні продукти (мультимедійна презентація, блог тощо) природничого спрямування;

шукати, обробляти та зберігати інформацію біологічного характеру, критично оцінюючи її.

Ставлення:

дотримання авторського права, етичних принципів поводження з інформацією;

усвідомлення необхідності екологічних методів та засобів утилізації цифрових пристроїв.

Навчальні ресурси:

комп’ютерні експерименти на основі інформаційних моделей

6. Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність, зокрема самостійно чи в групі планувати й проводити спостереження та експеримент, ставити перед собою цілі й досягати їх, вибудовувати власну траєкторію розвитку впродовж життя.

Ставлення:

допитливість і спостережливість, готовність до інновацій.

Навчальні ресурси:

Біологічна література, довідкова система програмних засобів

7. Ініціативність і підприємливість

Уміння:

генерувати ідеї й ініціативи щодо проектної та винахідницької діяльності, ефективного використання природних ресурсів;

прогнозувати вплив біології на розвиток технологій, нових напрямів підприємництва;

зменшувати ризики й використовувати можливості для створення цінностей для себе та інших;

керувати групою (надихати, переконувати й залучати до діяльності, зокрема природоохоронної чи наукової).

Ставлення:

проактивність, відповідальність за ухвалення виважених рішень щодо діяльності в довкіллі, під час реалізації проектів і дослідницьких завдань.

Навчальні ресурси:

біографії відомих учених — організаторів виробництв (Луї Пастер), бізнес-плани, екскурсії на новітні біотехнологічні підприємства, зустрічі з успішними підприємцями

8. Соціальна і громадянська компетентності

Уміння:

працювати в команді під час виконання біологічних дослідів і проектів, оцінювати позитивний потенціал та ризики використання надбань біологічної науки для добробуту людини і безпеки довкілля.

Ставлення:

відвага відстоювати власну позицію щодо ухвалення рішень у справі збереження і охорони довкілля, готовність брати участь у природоохоронних заходах; громадянська відповідальність за стан довкілля, пошанування розмаїття думок і поглядів;

оцінювання внеску українських та іноземних учених і винахідників у суспільний розвиток; пошанування внеску кожного / кожної в досягнення команди.

Навчальні ресурси:

кооперативне навчання, партнерські технології, проекти

9. Обізнаність і самовираження

у сфері культури

Уміння:

використовувати природні матеріали та засоби для втілення художніх ідей, пояснювати підґрунтя мистецтва з біологічної точки зору (фізіологія зору, слуху, смаку, нюху тощо).

Ставлення:

усвідомлення причетності до національної та світової культури через вивчення біології й мистецтва; розуміння гармонійної взаємодії людини й природи.

Навчальні ресурси:

музичні твори для вивчення акустики й фізіології слуху, опорно-руховий апарат і балет, поезія як ілюстрація до вивчення явищ і процесів природи, твори образотворчого мистецтва і фізіологія зору, особливості вищої нервової діяльності

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

ефективно співпрацювати з іншими над реалізацією екологічних проектів, розв’язувати проблеми довкілля, залучаючи місцеву громаду та ширшу спільноту.

застосовувати набутий досвід задля збереження власного здоров’я та здоров’я інших.

Ставлення:

турбота про здоров’я своє та інших людей, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти.

Навчальні ресурси:

екологічні проекти, розрахункові завдання, наприклад, розрахунок економії сімейного бюджету за умови раціонального харчування

Наскрізні змістові лінії

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

 6 кл :

  • формування готовності до оцінки наслідків діяльності людини щодо природного середовища; застосування знань у справі охорони природи; оцінку значення рослин для існування життя на планеті Земля; оцінку значення рослин, грибів та лишайників у біосфері;
  • різні форми діяльності екологічного змісту: підготовку повідомлень про рідкісні рослини, гриби й лишайники та природоохоронні об’єкти свого краю; інформування про них населення своєї місцевості (створення листівок, брошур, розміщення інформації на сайті навчального закладу тощо); участь у заходах з охорони довкілля, які проводяться у школі, населеному пункті та регіоні, країні.

7 кл:

  • формування розуміння про взаємозв’язки компонентів екосистеми; вплив людини та її діяльності на екосистеми; дотримання екологічної етики щодо поведінки людини в природі; значення охорони тваринного світу, природоохоронних територій; значення Червоної книги України.

8 кл:

  • формування розуміння, що людина — це частина живої природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати.

9 кл:

  • формування цілісної наукової картини живої природи; формування уявлення про історичний розвиток та єдність органічного світу; формування умінь пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; уміння застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; уміння робити висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфер

«Громадянська відповідальність»

6 кл:

  • виховання ставлення учня як громадянина до об’єктів живої природи; уміння захищати природу.

7 кл:

  • вивчення тваринного світу України з позиції збереження природних багатств; різноманітність тварин свого краю; на формування громадянської позиції щодо збереження природи місцевості, у якій навчається учень, через спеціальні акції.

8 кл:

  • формування розуміння біологічної природи та соціальної сутності людини, якій для повноцінного розвитку потрібні два середовища: природне й соціальне; розкриття біологічних основ розвитку індивіда та його особистісних якостей; гордості за розвиток вітчизняної біологічної науки.

9 кл:

  • формування громадянської позиції щодо збереження заповідних територій як основного чинника збереження біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері.

«Здоров’я і безпека»

6 кл:

  • застосовування знань для профілактики інфекційних та паразитарних захворювань; вміння розрізняти отруйні гриби (на прикладах видів своєї місцевості), негативні наслідки вживання в їжу продуктів, що вражені цвілевими грибами.

7 кл:

  • вивчення біологічних особливостей паразитарних безхребетних для попередження зараження ними.

8 кл:

  • формування розуміння, що здоров’я є найвищою цінністю для кожної людини та суспільною цінністю, на свідому мотивацію щодо ведення здорового способу життя, відповідальності за власне життя і здоров’я.

 9кл:

формування вміння характеризувати переваги та можливі ризики використання генетично модифікованих організмів; застосовувати знання для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій; висловлювати судження щодо можливостей використання генетично модифікованих організмів.

«Підприємливість і фінансова грамотність»

6 кл:

  • формування уміння підрахувати кількість річних кілець і зробити висновки про їх наявність; пояснити залежність урожаю від умов середовища тощо.

7 кл:

  • формування вмінь розв’язувати елементарні екологічні проблеми; вміти розрахувати чисельність популяцій у місцевій екосистемі, їх взаємозв’язки з іншими популяціями.

8 кл:

  • формування вмінь розв’язувати біологічні задачі на обчислення затрат енергії під час виконання різних видів діяльності.

9 кл:

  • формування здатності розв’язувати елементарні генетичні та екологічні задачі; розраховувати залежності росту однієї популяції від іншої.

Складниками змісту шкільного предмета «Біологія» є: реальні об’єкти і процеси живої природи; теоретичні знання про них; загальнонавчальні і спеціальні вміння, способи діяльності.

Результат біологічної освіти в основній школі

Випускник / випускниця основної школи:

  • усвідомлює цілісність природи та взаємозв’язок її об’єктів і явищ;
  • піклується про своє здоров’я та здоров’я інших людей;
  • пояснює явища живої природи, використовуючи наукове мислення;
  • самостійно чи в групі досліджує живу природу, планує і проводить спостереження та експеримент, виявляючи допитливість;
  • аналізує й визначає проблеми довкілля, оцінює значення біології для сталого розвитку, відповідально діє в природі, ухвалюючи обґрунтовані рішення;
  • добирає біологічну інформацію з надійних джерел, оцінює її достовірність, критично аналізує та застосовує в життєвих ситуаціях, зокрема і в навчанні;
  • дотримується морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі, уміє надавати допомогу собі й тим, хто її потребує;
  • виявляє емоційно-ціннісне ставлення до довкілля, відчуває красу природи та радість її пізнання, отримує задоволення від інтелектуальної діяльності.

Форми роботи:

фронтальна бесіда, розповідь, лекція, лабораторні дослідження, лабораторна робота, практична робота, екскурсії, інтерактивні вправи (коло ідей, акваріум,диспут, казка), проекти, міні-проекти, повідомлення, різнорівневе тестування,презентації, демонстрування.

Освітня галузь «Суспільствознавство»

Історія України. Всесвітня історія

Компетентнісний потенціал предмета (за ключовими компетентностями)

пп/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною, в разі відмінності) мовами

Уміння: доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, розрізняти техніки переконування та маніпуляції; вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту.

Ставлення: повага до української як державної / рідної (у разі відмінності) мови, зацікавлення її розвитком, розуміння цінності кожної мови; критичне сприймання інформації історичного та суспільно-політичного характеру; толерантне ставлення до альтернативних висловлювань інших людей.

Навчальні ресурси: доповідь, виступ, дискусія.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: читати і розуміти науково-популярні публікації та художні твори історичного змісту іноземною мовою; знаходити потрібну інформацію про світ іноземними мовами; створювати іноземною мовою інформацію про минуле й сучасні суспільні (зокрема культурні) процеси в Україні; спілкуватися з однолітками, які представляють різні країни, для взаємообміну знаннями з історії.

Ставлення: інтерес до історії культурного, економічного й суспільно-політичного життя країн регіону, Європи і світу.

Навчальні ресурси: іншомовні науково-популярні публікації, адаптовані художні твори іноземною мовою.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати цифровими даними, математичними поняттями для пізнання і пояснення минулого й сучасних суспільних подій, явищ і процесів; перетворювати джерельну інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема тощо); будувати логічні ланцюжки подій, вчинків; використовувати статистичні матеріали у вивченні історії.

Ставлення: прагнення обирати раціональні способи пояснення подій минулого, причин і можливих шляхів розв’язання сучасних соціальних, політичних, економічних проблем.

Навчальні ресурси: джерела із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків тощо.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: пояснювати та оцінювати вплив природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкривати зміст і значення господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, вплив на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.

Ставлення: сталий інтерес до науково-технічного прогресу та здобутків природничих наук; визнання цінності природних ресурсів для сьогодення та майбутніх поколінь, готовність раціонально їх використовувати в повсякденному житті; сміливо реагувати на ризики екологічних загроз, долучаючись до громадських акцій на захист природи.

Навчальні ресурси: матеріали про розвиток природничих наук у різні історичні періоди.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: використовувати цифрові технології для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, її нагромадження, перевірки і впорядкування; створювати вербальні й візуальні (графіки, діаграми, фільми) тексти, мультимедійні презентації та поширювати їх; виявляти маніпуляції інформацією соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа; виявляти джерела й авторів інформації, робити коректні посилання.

Ставлення: дотримання визначених норм поведінки і моральних правил у роботі з соціальною інформацією, зокрема дотримання авторського права.

Навчальні ресурси: публікації на історичну, соціально-політичну тематику, електронні інформаційні ресурси, цифрові бібліотеки.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати власні навчальні цілі в соціальній сфері й галузі знань про минуле; аналізувати процес власного навчання, відстежувати зміни у сприйнятті інформації; знаходити й опрацьовувати джерела соціальної та історичної інформації; критично аналізувати й узагальнювати здобуті відомості й досвід.

Ставлення: розуміння соціальної ролі освіти в минулому і тепер, відкритість до сталого самонавчання, бажання ділитися знаннями з іншими.Навчальні ресурси: матеріали, в яких відображено алгоритми опрацювання інформації соціального та історичного змісту.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: використовувати досвід пізнання історії для вибору дійових життєвих стратегій; виявляти можливості й загрози для майбутньої професійної та підприємницької діяльності, аналізуючи світовий досвід та уроки минулого; працювати для загального добра громади; генерувати нові ідеї, оцінювати переваги і ризики, вести перемовини, працювати самостійно і в групі; планувати, організовувати, реалізовувати індивідуальні чи командні проекти (зокрема дослідницько-пошукового характеру), представляти їх результати.

Ставлення: готовність використовувати досвід історії для самопізнання й досягнення добробуту; усвідомлення важливості дотримання етичних норм підприємницької діяльності та потреби розвитку соціально відповідального бізнесу; зважений підхід до ухвалення рішень, що несуть ризики, ґрунтований на досвіді минулого і сучасного соціального життя.

Навчальні ресурси: біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння: критично аналізувати джерела масової інформації для протистояння деструктивним і маніпулятивним технікам впливу; знаходити переконливі історичні приклади вирішення конфліктів; працювати в групі, досягати порозуміння та налагоджувати співпрацю, використовуючи власний і чужий, зокрема взятий з історії, досвід; бути активним і відповідальним членом громадянського суспільства, що знає права людини і вміє їх захищати; ухвалювати зважені рішення, спрямовані на розвиток місцевої громади і суспільства, використовуючи знання з історії та інших соціальних дисциплін; ефективно співпрацювати з іншими, ініціювати та реалізовувати проекти екологічного, соціального характеру.

Ставлення: ідентифікування себе як особистості й громадянина України; усвідомлення цінності людини (її життя, здоров’я, честі й гідності, недоторканності й безпеки); співпереживання за долю рідних і близьких, інших осіб, що потребують допомоги і підтримки; пошанування досвіду й цінностей власного й інших народів, держав, релігій і культур; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого; волонтерство, підтримка громадських проектів та ініціатив.

Навчальні ресурси: Конституція України, міжнародні правові акти, біографії історичних постатей, сучасна публіцистика.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння: образно мислити та уявляти; інтерпретувати твори мистецтва; розвивати власну національно-культурну ідентичність у сучасному багатокультурному світі; окреслювати основні тенденції розвитку культури в минулому та сьогоденні; використовувати мистецькі артефакти для пізнання минулого, осмислювати твори мистецтва в історичному контексті; зіставляти досягнення української культури з іншими культурами; виявляти вплив культури на особу та розвиток цивілізації.Ставлення: свідоме збереження і розвиток власної національної культури, повага до культур інших народів; відповідальна поведінка та піклування про пам’ятки української і світової культури; відкритість до міжкультурного діалогу.

Навчальні ресурси: твори мистецтва, творчі проекти, інтерактивні заняття в музеях, галереях тощо.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: змінювати навколишній світ засобами сучасних технологій без шкоди для середовища; уміння надавати допомогу собі й тим, хто її потребує; ухвалювати рішення, обмірковуючи альтернативи і прогнозуючи наслідки для здоров’я, добробуту і безпеки людини; регулярно практикувати фізичну діяльність, демонструвати рухові вміння й навички з фізичної культури та використовувати їх у різних життєвих ситуаціях.

Ставлення: відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей; дотримання морально-етичних і правових норм, правил екологічної поведінки в довкіллі; ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти, усвідомлення важливості бережливого природокористування, відповідальність за власну діяльність у природі; усвідомлення значення здоров’я для самовираження та соціальної взаємодії.

Навчальні ресурси: соціальні / екологічні проекти; моделювання соціальних ситуацій, зокрема впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини; мультимедійні презентації до проектів щодо добробуту, здоров’я і безпеки; інформація про історію спортивного руху в Україні.

                                       Інтегровані змістові лінії

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

Передбачає формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Учнів 5–6 класів орієнтують на сприйняття природи як цілості, взаємозв’язку людини і природного середовища, залежність людини від природних ресурсів, бережливе ставлення до природного середовища. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння взаємозв’язку між культурним, соціальним, економічним і технологічним розвитком людства; важливості біологічної й культурної багатоманітності та екологічної стабільності; відповідальність людини за збереження природи; навчають замислюватися над проблемами навколишнього середовища та шляхами їх розв’язання.

«Громадянська відповідальність»

Сприятиме формуванню діяльного члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, є вільною особистістю, яка визнає загальнолюдські й національні цінності та керується морально-етичними критеріями і почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці. Учнів 5–6 класів орієнтують цінувати демократичний устрій, спільну діяльність, громадянську ініціативу й роботу, засновану на добровільності; бути ініціативним, формувати власну думку й уміти її висловлювати. Учнів 7–9 класів орієнтують пізнавати і захищати свої права і права інших людей, розуміти зв’язок між громадянською позицією й розвитком суспільства; навчають усвідомлювати свою роль у суспільстві та відповідальність за його стан.

«Здорв’я і безпека»

Має на меті сформувати учня як духовно, емоційно, соціально й фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Учнів 5–6 класів навчають прагнути до усвідомлено-здорового розвитку, цінувати здоров’я і безпечну поведінку, знати джерела небезпеки й уникати небезпечних ситуацій, правильно поводитися в критичних і небезпечних ситуаціях. Учнів 7–9 класів навчають осмислювати свої рішення і поведінку з огляду збереження здоров’я і безпеки, знати й цінувати права, обов’язки і відповідальність щодо безпеки власної й оточуючих людей, розуміти залежність між здоров’ям громадян і розвитком суспільства.

«Підприємливість та фінансова грамотність»

Спрямована на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Учнів 5–6 класів орієнтують на ініціативність і важливість роботи в цільових групах; навчають планувати діяльність, брати участь у спільних заходах, розуміти важливість економічного розвитку на засадах вільного підприємництва. Учнів 7–9 класів орієнтують на розуміння зв’язку громадського і підприємницького секторів, навчають формувати власні (пов’язані з підприємницькою діяльністю) задуми і проекти, розуміти соціальну відповідальність підприємця.

           Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. проводити заняття в малих групах

 Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу у 5-9 класах можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, форуми, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди»,  уроки з навчанням одних учнів іншими, робота в малих групах, робота в парах), інтегровані уроки, відео-уроки тощо. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності.  Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Правознавство

Метою навчання правознавства в школі є надання учням основ правових знань, виховання поваги й любові до своєї держави та державотворчих і правотворчих традицій, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів і правомірної поведінки школярів.

Правознавство як навчальний предмет сприяє становленню особистості, розвитку критичного мислення, логіки, здатності розуміти й оцінювати правові явища та процеси, аналізувати різноманітні життєві ситуації відповідно дій правових норм; спонукає учнів ставити запитання та шукати відповіді щодо ролі держави й права в житті людини і суспільства. Знання основ правознавства формує певну систему цінностей, впливає на  правосвідомість учнів та рівень їхньої правової культури, прищеплює інтерес до права, заохочує до свідомої реалізації, застосування й додержання правових норм.

Освітня галузь «Мистецтво»

Мистецтво

Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань загальної мистецької освіти:

  • виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів, естетичних потреб;
  • формування системи художніх знань, яка відображає видову специфіку і взаємодію мистецтв;
  • розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
  • стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження, до діалогу;
  • розвиток художніх здібностей, креативного мислення;
  • формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.

Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:

  • наступності між початковою, основною і старшою школою;
  • поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;  
  • інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
  • креативності (пріоритет творчої самореалізації);
  • варіативності змісту, методів, технологій;
  • діалогічності, полікультурності.

Ключова компетентність

Компоненти

Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності)  мовою

Уміння: висловлювати свої почуття та переживання від сприймання творів мистецтва; брати участь у дискусіях, обговореннях на теми мистецтва, чітко формулювати судження щодо мистецтва й мистецьких явищ; ділитися своїми творчими ідеями, почуттями, коментувати й оцінювати власну художньо-творчу діяльність і творчість інших

Ставлення: усвідомлення загальнолюдських цінностей, національної самобутності через мистецтво, готовність до їхнього поширення

Спілкування іноземними
мовами

Уміння: сприймати твори мистецтва різних країн, народів

Ставлення: пошанування культурного розмаїття, усвідомлення ширших можливостей у творчій діяльності зі знанням іноземних мов

Математична компетентність

Уміння: аналізувати твори мистецтва, розуміти логіку художньої форми; здійснювати необхідні розрахунки для встановлення пропорцій, відтворення перспективи, створення об’ємно-просторових композицій, визначення метру, запису ритму тощо

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку математики й мистецтва на прикладах творів різних видів мистецтва

4. Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: спостерігати, досліджувати і відтворювати в художніх образах довкілля та явища природи засобами мистецтва; використовувати нові технічні засоби для втілення художніх ідей, застосовувати знання із природничих наук (акустики, оптики, хімії тощо)

Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

5. Інформаційно-цифрова
компетентність
 

Уміння: застосовувати сучасні цифрові технології для створення, презентації та популяризації художніх образів; добирати й опрацьовувати потрібну інформацію (зображення, текст, аудіо, відео) для пізнання, творення мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності

Ставлення: усвідомлення можливостей використання сучасних цифрових технологій для художньо-творчого самовираження та віртуальних мистецьких подорожей

6. Уміння вчитися
впродовж життя
 

Уміння: визначати власні художні інтереси та потреби; планувати й організовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва чи самовираження через мистецтво; раціонально використовувати час для задоволення культурних потреб, здобувати, опрацьовувати мистецьку інформацію

Ставлення: усвідомлення власного рівня опанування художньої інформації, самооцінювання досягнень і помилок, готовність до пошуку нових шляхів для художньо-творчого розвитку

7. Ініціативність і підприємливість
 

Уміння: критично оцінювати й інтерпретувати явища культури минулого і сучасності, розуміючи роль традицій та інновацій; працювати в команді для пошуку вирішення художньо-творчих завдань; презентувати власні твори, пропонувати ідеї, шляхи розв’язання творчих завдань, оцінювати і визначати свої сильні і слабкі сторони
Ставлення: ініціативність щодо участі в мистецьких заходах, прагнення до творчої самореалізації (відчуття потреби бути учасником мистецьких заходів і подій), відповідальність за особистий і колективний результат

8. Соціальна та громадянська компетентності
 

Уміння: ефективно співпрацювати з іншими, зокрема для реалізації громадських мистецьких проектів; творити (самостійно чи в команді) естетичне середовище
Ставлення: усвідомлення своєї причетності до соціокультурних і суспільних процесів, розуміння своєї національної ідентичності завдяки пізнанню українського мистецтва в контексті світового, дбайливе ставлення до народних традицій, мистецтва рідного краю, власної культури і надбань інших культур; розуміння значущості мистецтва для суспільного розвитку; гордість за здобутки українців у мистецькій діяльності

9. Обізнаність і
самовираження у
сфері культури


 

Уміння: розвивати власну емоційно-почуттєву сферу на основі сприймання мистецтва та художньо-творчої діяльності; аналізувати, інтерпретувати, давати естетичну оцінку творам різних видів мистецтва та довкілля; створювати художні образи засобами різних видів мистецтва

Ставлення: пошана до національної культури; повага і толерантне ставлення до культурного розмаїття світу; усвідомлення потреби збереження художнього надбання людства

10. Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: використовувати мистецтво для вираження власних емоцій, почуттів, переживань та впливу на власний емоційний стан

Ставлення: розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання довкілля як об’єкта для художньо-образної інтерпретації

З метою інтеграції навчальних предметів і предметних циклів, формування ключових та міжпредметних компетентностей у зміст навчання введено наскрізні змістові ліні.

Наскрізними змістовими лініями в основній школі визначено такі: «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізна змістова лінія «Екологічна безпека й сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Реалізація змістової лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» здійснюється на основі творів мистецтва та художньо-творчої діяльності у процесі виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до природи; усвідомлення себе частиною світу, в якому все взаємопов’язане; розуміння єдності національно-регіональних цінностей і глобальних людських пріоритетів.

Наскрізна змістова лінія «Громадянська відповідальність» спрямована на виховання відповідального громадянина своєї держави. Вагомою її складовою є формування в учнів культурної самосвідомості – здатності розуміти роль культури у становленні способу мислення і поведінки людей, шанобливого, толерантного ставлення до культурних надбань свого народу, країни, світу; усвідомлення власної значущості і відповідальності щодо причетності до свого народу. Це здійснюється під час опанування учнями досягнень українського мистецтва, зокрема в контексті світової мистецької спадщини.

Наскрізна змістова лінія «Здоровя і безпека» націлена на формування духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Її реалізація засобами мистецтва сприятиме гармонізації інтелектуальної та емоційної сфер особистості. Це відбувається у процесі усвідомлення учнями впливу мистецтва на емоційну сферу людини, зокрема через емоційно-образне пізнання навколишнього світу на основі синтезу різних видів мистецтва; ознайомлення з елементами арттерапії, які сприятимуть збагаченню емоційно-почуттєвої сфери школярів, зниженню кількості захворювань та поведінкових ризиків.

Наскрізна змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на формування проактивної особистості, яка вміє планувати й досягати поставлених цілей, розвиває свої лідерські якості тощо. Вона реалізується у процесі формування в учнів умінь реально визначати свої сильні й слабкі сторони; мотивації учнів до виявлення творчих ініціатив та сприяння їхній реалізації, зокрема через втілення їх у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній).

Освітня галузь «Технології»

Трудове навчання

Формування ключових та предметних компетентностей

Зміст  навчальної програми  орієнтовано на формування в учнів ключових і предметних компетентностей, які покликані наблизити процес трудового навчання до життєвих потреб учня, його інтересів та природних здібностей.

Ключова компетентність – це знання, уміння і навички у комплексі зі сформованою життєвою позицією учня.

У формуванні ключових компетентностей беруть участь усі навчальні предмети, інтегруючи процес навчання навколо них. Кожен предмет, маючи власний компетентнісний потенціал, вносить свій внесок у формування ключових компетентностей, тобто у творення навчального середовища української школи.

Компетентнісний потенціал трудового навчання

Ключові компетентності

Компоненти

1.

Спілкування державною
 (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

- усно та письмово оперувати технологічними поняттями, фактами;

- обговорювати питання, пов’язані з реалізацією проекту;

- ділитися власними ідеями, думками, коментувати та оцінювати власну діяльність і діяльність інших;

- шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію в технічній літературі, підручниках, посібниках, технологічній документації, періодичних виданнях, у мережі Інтернет;

- обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу.

Ставлення:

- усвідомлення важливості розвитку української технічної і технологічної термінології та номенклатури;

- розуміння можливостей державної / рідної мови для виконання завдань у різних сферах, пошанування висловлювань інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси:

- інтерактивні методи навчання;

- робота в парах, групах;

- проекти

2.

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- розуміти технічні записи іноземною мовою на інструкціях, читати технологічні карти;

- шукати, використовувати і критично оцінювати інформацію іноземною мовою для виконання завдань, презентувати проект іноземною мовою.

Ставлення:

- розуміння можливостей застосування іноземних мов для ефективної діяльності.

Навчальні ресурси:

- індивідуальна робота, робота в парах та групах;

- проекти

3.

Математична компетентність

Уміння:

- застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для виконання технологічних завдань у різних сферах діяльності, розуміти, використовувати і будувати прості математичні моделі для вирішення технологічних проблем.

Ставлення:

- пошанування істини.

Навчальні ресурси:

- розрахунки для визначення необхідної кількості матеріалів, габаритних розмірів, вартості виробу;

- використання вимірювальних пристроїв;

- виготовлення креслеників

4.

Основні компетентності
 у природничих науках і технологіях

Уміння:

- розумно та раціонально користуватися природними ресурсами, економно використовувати матеріали;

- порівнювати фізико-механічні властивості конструкційних матеріалів, обґрунтовувати технології проектування та виготовлення виробу, намагатися організовувати безвідходне виробництво, вторинну переробку матеріалів;

- аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати та узагальнювати результати;

- використовувати наукові відомості для досягнення мети, обґрунтованого рішення чи висновку.

Ставлення:

- усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини;

- розуміння важливості грамотної утилізації відходів виробництва;

- шанобливе ставлення до природи, праці.

Навчальні ресурси:

- добір конструкційних матеріалів, обґрунтування технологій проектування та виготовлення виробу

5.

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

- безпечно використовувати соціальні мережі для обговорення ідей, пов’язаних із виконанням технологічних проектів, критично застосовувати

інформаційно-комунікаційні технології для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією, етично працювати з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

Ставлення:

- повага до авторського права та інтелектуальної власності, толерантність.

Навчальні ресурси:

- робота з цифровими пристроями під час вибору моделей-аналогів, пошуку технологій виготовлення та оздоблення виробів, виконання ескізів та креслеників, створення презентаційних матеріалів

6.

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

- формулювати власну потребу в навчанні, шукати та застосовувати потрібну інформацію для реалізації проекту, організовувати навчальний процес (власний і колективний), зокрема шляхом ефективного керування ресурсами та інформаційними потоками, визначати навчальні цілі та способи їх досягнення.

Ставлення:

- допитливість, прагнення пізнавати нове, експериментувати, відвага і терплячість.

Навчальні ресурси:

- робота з інформаційними джерелами, пошук технологій виготовлення та оздоблення виробів, створення презентаційних матеріалів, самоаналіз власної діяльності та аналіз діяльності інших

7.

Ініціативність  і підприємливість

Уміння:

- проектувати власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей, переваг і недоліків, мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя для підвищення власного добробуту і для розвитку суспільства та держави;

- формулювати цілі і завдання, розробляти план для їх досягнення, прогнозувати і нівелювати ризики;

- ухвалювати рішення й оцінювати їх ефективність,

раціонально використовувати ресурси;

- аналізувати помилки;

- знаходити вихід з кризових (критичних) ситуацій.

Ставлення:

- впевненість під час реалізації власних ідей, визнання своїх талантів, здібностей, умінь і демонстрація їх у праці та творчості;

- здатність брати на себе відповідальність за кінцевий результат власної та колективної діяльності, ініціативність, відкритість до нових ідей.

Навчальні ресурси:

- планування та виконання завдання (індивідуального і колективного), розроблення проекту, його реалізація, зустрічі з успішними підприємцями, екскурсії на виробництво

8.

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

- працювати самостійно та в команді з іншими на результат, попереджувати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісу, безпечно поводитися з інструментами та обладнанням.

Ставлення:

- усвідомлення цінності праці та працьовитості для досягнення добробуту;

- розуміння важливості виконання різних соціальних ролей в групах;

- відповідальність, пошанування думок інших людей, толерантність.

Навчальні ресурси:

- інтерактивні методи навчання;

- соціальні проекти

9.

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

- виражати власні ідеї, досвід і почуття за допомогою виготовлених виробів, зокрема творів декоративно-ужиткового мистецтва, популяризувати декоративно-ужиткове мистецтво та майстрів своєї громади, рідного краю;

- досліджувати технології виготовлення таких виробів.

Ставлення:

- шанобливе ставлення до народних звичаїв, традицій,

готовність зберігати і розвивати традиційні технології виготовлення виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Навчальні ресурси:

- відвідування виставок творів декоративно-ужиткового мистецтва, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;

- майстер-класи у майстрів декоративно-ужиткового мистецтва;

 - участь у соціальних проектах

10.

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

- безпечно організувати процес зміни навколишнього середовища для власного здоров’я та безпеки довкілля;

- вирізняти можливий негативний вплив штучних матеріалів  та володіти прийомами їх безпечного застосування;

- безпечно користуватися побутовими приладами.

Ставлення:

- шанобливе і економне ставлення до конструкційних матеріалів природного походження;

- усвідомлення необхідності безпечної організації власної навчально-пізнавальної та проектної діяльності.

Навчальні ресурси:

- проектування та виготовлення виробів з конструкційних матеріалів хімічного походження;

 - організація робочого місця під час виконання технологічних операцій, опорядження та оздоблення виробів

Наскрізні лінії

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

         Для формування ключових і предметних компетентностей у зміст кожного предмету закладено наскрізні змістові лінії: «Екологічна безпека та сталий розвиток»,  «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».

Призначення  наскрізних інтегрованих  змістових ліній – формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях або виконання практичних завдань наближених до життя.

Результатом вивчення наскрізних змістових ліній є процес формування ключових компетентностей, які характеризуються  доповненням учнівського досвіду з урахуванням їхніх природних нахилів та здібностей учнів, їхніх професійних намірів, наявних готових знань з різних предметів.

Змістова лінія  «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості в учнів, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Учнів 56 класів у процесі трудового навчання орієнтують на розуміння ролі  матеріалів природного походження, як важливого екологічного ресурсу у збереженні довкілля; формування уявлення про сучасні технології виготовлення конструкційних матеріалів; усвідомлення важливості вибору миючих засобів та їх впливу на довкілля.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання орієнтують на усвідомлення важливості безвідходного виробництва; розуміння шкідливого впливу хімічних матеріалів на навколишнє середовище; обґрунтування значення хімічних матеріалів для збереження природних ресурсів.

«Громадянська відповідальність» націлена на формування відповідального члена громади і суспільства, який розуміє принципи і механізми функціонування суспільства, а також важливість національної ініціативи; спирається у своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку держави.

Учнів 56 класів у процесі трудового навчання орієнтують визначати у співпраці з учителем та іншими учнями алгоритм взаємодії  для вирішення практичних соціально значущих завдань чи проектів; на усвідомлення важливості дотримання етикету для створення власного позитивного іміджу.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання  орієнтують   раціонально використовувати  різноманітні матеріали,  обґрунтовувати власну позицію щодо розвитку новітніх ресурсозберігальних та екологічно чистих технологій обробки матеріалів; уміння оцінювати результати власної діяльності.

Змістова лінії «Здоров’я і безпека» спрямована на формування особистості учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, здатного дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Учнів  56 класів у процесі трудового навчання орієнтують розуміти  необхідність дотримання правил безпечної праці та організації робочого місця;  безпечно користуватися інструментами та електроприладами вдома та під час занять, критично ставитись до інформації про товари для збереження власного здоров'я.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання орієнтують дотримуватись правил безпечної праці під час виконання технологічних операцій; розуміти  шкідливий вплив фарбових матеріалів на здоров'я людини та знати способи запобігання їхній дії; дбати про одяг, взуття та дотримуватися відповідних санітарно-гігієнічних вимог; розпізнавати маркування пластмас для виявлення впливу штучних матеріалів на власне здоров'я та навколишнє середовище; розуміти чинники впливу хімічних матеріалів на здоров'я людини. 

Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, страхування, кредитування тощо).

Учнів 56 класів у процесі трудового навчання орієнтують на проведення під час проектування міні-маркетингового дослідження з метою обґрунтування  призначення і конструкції  виробу; виконання різноманітних технологічних операцій та здатність уміло добирати ті з них, які дозволяють найбільш ефективно вирішувати практичні завдання; визначення орієнтованої вартості витрачених матеріалів для виготовленого виробу.

Учнів 79 класів у процесі трудового навчання орієнтують на формування уміння економно використовувати  матеріали під час їх обробки; визначати необхідну кількість матеріалів для виготовлення виробу; проводити міні-маркетингові дослідження з метою визначення характеристик виробу з позиції споживача і орієнтовної вартості готового виробу; добирати  матеріали і технології їх обробки з метою виготовлення якісного виробу, який відповідає встановленим вимогам  і є конкурентноспроможнім;  визначення орієнтовної вартості  виробу як готового  продукту; добір інструментів та пристосувань відповідно до визначених завдань.

Трудове навчання, крім вищезазначених, вирішує внутрішньопредметні завдання, пов'язані з формуванням в учнів проектно-технологічної компетентності. 

Проектно-технологічна компетентність – це здатність учня застосовувати знання, уміння, навички в процесі проектно-технологічної діяльності для виготовлення виробу (або надання послуги) від творчого задуму до його втілення в готовий продукт (послугу)  за обраною технологією. 

Інформатика

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння:

створювати інформаційні продукти та грамотно і безпечно комунікувати з використанням сучасних технологій державною (і рідною у разі відмінності) мовою;

висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних інформаційних технологій з використанням відповідної термінології.

Ставлення:

усвідомлення комунікаційної ролі ІТ;

уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на ІТ-тематику;

надавання переваги використанню програмних засобів та ресурсів з інтерфейсом державною (і рідною у разі відмінності) мовами

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

використовувати програмні засоби та ресурси з інтерфейсом іноземними мовами;

використовувати програмні засоби для перекладу текстів та тлумачення іноземних слів;

оперувати базовою міжнародною ІТ-термінологією.

Ставлення:

усвідомлення ролі ІТ в інтерперсональній комунікації у глобальному контексті;

розуміння необхідності володіння іноземними мовами для онлайн-навчання й активного залучення до європейської та глобальної спільнот, усвідомлення своєї причетності до них.

3

Математична компетентність

Уміння:

розуміти, використовувати та створювати математичні моделі об’єктів та процесів для розв’язування задач із різних предметних галузей засобами інформаційних технологій.

Ставлення:

усвідомлення ролі математики як однієї з основ ІТ

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

застосовувати логічне, алгоритмічне, структурне та системне мислення для розв’язування життєвих проблемних ситуацій;

планувати та проводити навчальні дослідження та комп’ютерні експерименти в галузі природничих наук і технологій;

послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення:

усвідомлення міждисциплінарного значення інформатики;

усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Розкривається у змісті предмета

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

організовувати свою діяльність з використанням програмних засобів для планування та структурування роботи, а також співпраці з членами соціуму;

самостійно опановувати нові технології та засоби діяльності.

Ставлення:

виявлення допитливості, наполегливості, впевненості, вміння мотивувати себе до навчальної діяльності, долати перешкоди як ключові чинники успіху навчально-пізнавального процесу інформатики;

усвідомлення необхідності та принципів навчання протягом усього життя;

усвідомлення відповідальності за власне навчання

7

Ініціативність і підприємливість

Розкривається через наскрізну змістову лінію

8

Соціальна і громадянська компетентності

Розкривається через наскрізну змістову лінію

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії у віртуальному просторі;

враховувати художньо-естетичну складову при створенні інформаційних продуктів (сайтів, малюнків, текстів тощо).

Ставлення:

культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному інформаційному суспільстві;

усвідомлення впливу інформатики та інформаційних технологій на людську культуру та розвиток суспільства

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Розкривається через наскрізну змістову лінію

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії

Компоненти

1

Екологічна безпека й сталий розвиток

Спрямована розуміння інноваційного потенціалу ІТ як ключового фактору суспільного розвитку, знання обов’язків щодо утилізації технологічних пристроїв та її значення у збереженні довкілля

Навчальні ресурси: проведення досліджень та розв’язання проектних задач на тему охорони довкілля з використанням засобів обробки текстової, табличної та графічної інформації. Уміння оцінювати та опановувати нові технології як засіб саморозвитку.

Створення персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання протягом життя, саморозвитку та самореалізації себе як члена соціуму

2

Громадянська відповідальність

Сприяє вихованню поваги до прав і свобод, зокрема свободи слова й конфіденційності особистості та даних в Інтернеті,  використання легального програмного забезпечення та контенту, відповідального ставлення і громадянської позиції щодо дотримання норм ліцензування програмного забезпечення та авторських прав. Формує здатність вести дискусію та відстоювати свою позицію щодо актуальних питань функціонування громадянського суспільства, пов’язаних зі сферою ІТ, наприклад, про рівний доступ та цифрову нерівність, віртуальний світ, штучний інтелект, ІТ-юриспруденцію, авторське право на інформаційний продукт, кібербезпеку. Забезпечує знання й дотримання законів щодо захисту даних, усвідомлення відповідальності за їх порушення

Навчальні ресурси: створення інформаційних продуктів громадянської та патріотичної тематики.

3

       Здоров'я і безпека

Формує уміння критично оцінювати здобуту з Інтернету інформацію і знати методи перевірки її надійності, формувати свідоме ставлення до впливу сучасних пристроїв і контенту на здоров'я та інтелектуальний розвиток, обмеження впливу небезпечних соціальних мережевих груп на учнів та захист їх від затягування в ці групи. Формує знання про ризики встановлення та використання ПЗ, ставлення до проблем та наслідків комп'ютерної залежності, уміння її уникати та мінімізувати негативний вплив комп’ютерних технологій на власне здоров’я, захищати себе і комп’ютерні пристрої від ІТ-загроз.

  1. Навчальні ресурси: дотримання правил безпеки життєдіяльності під час роботи з ІТ-пристроями. Навчання плануванню власного часу, діяльність і відпочинок з використанням інформаційних технологій. Навчання методам захисту власних інформаційних продуктів, наприклад через використання сеансів користувача, надійних паролів тощо

4

Підприємливість і фінансова грамотність

Націлена на розвиток уміння визначати всі можливі варіанти розв’язання проблеми та перевіряти результати, здатність генерувати та реалізовувати ідеї з використанням ІТ. Сприяє  вивченню основ підприємництва в ІТ-сфері, розуміння ролі інтернет-технологій як засобу маркетингу та підприємницької діяльності

Навчальні ресурси: використання інструментів планування та спільної роботи, робота в команді. Використання електронних таблиць для фінансових розрахунків

Форми та методи реалізації ключових компетентностей та наскрізних ліній на уроках інформатики:

5-7 класи: навчання в складі групи та парне взаємонавчання, тестові методи перевірки знань, уроки творчості, уроки-фантазії.

8-9 класи: тестові методи перевірки знань, театралізований урок, уроки – рольові ігри, інтегровані уроки, екскурсії, виконання проектів, демонстраційні приклади.

Освітня галузь «Здоровꞌя і фізична культура»

Основи здоровя

Компетентнісний потенціал навчального предмета

Ключові компетентності

Компоненти

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння:

- усно й письмово висловлювати свою думку, слухати співрозмовника, тлумачити базові концепції щодо забезпечення добробуту, здоров’я та безпеки;

- обговорювати, дискутувати й презентувати своє бачення та спільне рішення

Ставлення:

- ціннісне ставлення до державної і рідної мови, у разі відмінності, як засобу комунікації та складової культури свого народу

Навчальні ресурси:

- проведення роботи в групах, опитування думокмозковий  штурм,  аналіз ситуацій (використання історій, легенд, притч, казок, науково-популярних текстів)

22

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

- спілкуватись іноземною мовою в життєвих ситуаціях, що стосуються здоров’я та безпеки;

-правильно застосовувати іноземні терміни;

- використовувати попередження іноземною мовою про небезпеку;- розрізняти маркувальні знаки та позначення на пакувальних матеріалах для споживачів на харчових та промислових продуктах іноземного походження

Ставлення: - шанобливе ставлення до інших мов як засобу комунікації;

 - усвідомлення необхідності володіння іноземними мовами

Навчальні ресурси:

- інтерактивне спілкування;

- робота з іноземними текстами як джерелами інформації;

 - опрацювання термінів з використанням інтернет-ресурсів, словників, глосаріїв;

 - участі в міжнародних проектах (наприклад, Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю)

3

Математична компетентність

Уміння:

застосовувати знання з математики (формули, графічні й статистичні методи, розрахунки,  моделі) для розуміння соціальних явищ, вирішення побутових питань та життєвих ситуацій

Ставлення:  - усвідомлення цінності математичних знань та способів діяльності у різних соціальних сферах та побуті

Навчальні ресурси:

- соціально-ігрові проекти, моделювання соціальних ситуацій, використання математичних методів на практичних заняттях (здійснюють експрес-оцінку та моніторинг здоров’я, розрахунок калорійності харчового раціону відповідно до енерговитрат організму)

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння:

- застосовувати знання з природничих наук (біології людини, бережливого природокористування, методів дослідження природи) для забезпечення добробуту, здоров’я і безпеки;

- установлювати причиново-наслідкові зв’язки між природним та соціальним довкіллям, прогнозувати соціальні наслідки використання сучасних технологій у природному та соціальному середовищіСтавлення:

- відповідальність за власну діяльність у природі;

- ціннісне ставлення до природозбережувальних та природовідновлюванних технологій;

- екологічно доцільна поведінкаНавчальні ресурси:

- створення еколого-соціальних проектів- дослідження залежності стану здоров’я від природних і технологічних чинників (аналіз складу харчових продуктів тощо);

 - моделювання ситуацій впливу природного й техногенного середовища на здоров’я та безпеку людини

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:- отримувати інформацію з використанням ІКТ щодо добробуту та безпеки;

- безпечно застосувати ІКТ в повсякденному житті;

- аналізувати, порівнювати та критично оцінювати достовірність і надійність джерел даних, інформації та цифровий контент

Ставлення: дотримання етики спілкування в інформаційних мережах, усвідомлення користі та загрози у використанні ІКТ та соціальних мереж

Навчальні ресурси:

- застосування  ІКТ для підготовки презентацій власних проектів;

- створення веб-сторінок і сайтів для комунікації та реалізації проектів щодо добробуту, здоров’я та безпеки; застосування комп’ютерних програм у  дослідженнях, практичних роботах, проектах

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: - визначати свій стиль і способи індивідуального ефективного навчання; - раціонально планувати час;

-здійснювати самооцінювання та самоконтроль

Ставлення:

- виявляє стійку мотивацію та інтерес до учіння;

- усвідомлена потреба у навчанні протягом життя;

 - впевненість в успіху власного навчання як  засобу забезпечення добробуту, збереження здоров’я, безпеки Навчальні ресурси:розробка індивідуальних освітніх маршрутів, що враховують індивідуальний стиль навчання, передбачають раціональне планування часу, рефлексію й оцінювання результатів

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

- втілювати ідеї в життя, долати труднощі, діяти в умовах ризиків та непередбачуваних ситуацій;

- досягати мети, вчитися на власних помилках; усвідомлювати власні слабкі та сильні сторони

Ставлення: - усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я;

- ставлення до добробуту та безпеки як до ознак підприємливості;

 - демонструє позитивний світогляд у поведінці;

- ціннісне ставлення до власного життєвого досвіду

Навчальні ресурси:

 - проживання змодельованих ситуацій;

- ігри-стратегії, спрямовані на формування здатності брати на себе відповідальність;

-діалоги та рефлексивні вправи;
- вправи на виявлення професійних схильностей

8

Соціальна (А)
та громадянська (Б) компетентності

Уміння (А):

-працювати в команді, відстоювати інтереси особистого, сімейного й суспільного добробуту;

- конструктивно комунікувати в різних середовищах, виявляти толерантність, викликатидовіру та виявляти співчуття;

- висловлювати різні погляди;

- долати стрес, розчарування;

-чітко розмежовувати приватну та професійну сферу

Ставлення (А):

- виявляє позитивне ставлення до співпраці, асертивності; - зацікавлене ставлення до соціоекономічного розвитку та міжкультурної комунікації;

- цінує розмаїття поглядів і поважає себе та інших

Навчальні ресурси:

У груповій роботі, дискусіях, моделювання та розв’язання соціальних ситуацій, тренінги
Уміння (Б):

 - реалізовувати громадянські права та свободи, зокрема ті, що стосуються власного добробуту, здоров’я та безпеки в щоденних ситуаціях

Ставлення (Б):

- повага до прав людини;

- громадянська відповідальність за особистий і суспільний добробут;- демократична культура.

Навчальні ресурси: ситуаційні вправи, проблемні ситуації, проекти, спрямовані на усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини.

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння:

- здатність зіставляти власні погляди та їх вираження з думкою інших щодо формування добробуту, збереження і змінення власного здоров’я та здоров’я тих, хто поруч;

- застосовувати соціально-економічні можливості діяльності у сфері добробуту та здоров’я;

- застосовувати творчі здібності та життєві навички у різних професійних середовищах

Ставлення:

- усвідомлення універсальних цінностей, що сприяють добробуту, забезпеченню здоров’я та безпеки у соціумі;

- ціннісне ставлення до навколишнього світу й до самих себе;

- усвідомлення цінності творчого підходу до творення добробуту;

- споживча та медіакультура

Навчальні ресурси: полілоги, спрямовані на аналіз впливу сім’ї, традицій, суспільних та економічних чинників, культурної спадщини, традицій на ставлення людства до здоров’я, добробуту та безпеки;

порівняння минулих та сучасних культурних традицій.

10

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:- встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом і  безпекою громади; - діяти в небезпечних ситуаціях та надавати першу необхідну допомогу;

- визначати взаємозв’язок складників здоровя; дотримуватися правил особистої гігієни, збалансованого харчування і рухової активності;

- аналізувати вплив способу життя на добробут і безпеку (особисту і громадську)

Ставлення:

- ціннісне ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я та добробуту та безпеки людини і спільноти;

- відповідальне ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших людей

Навчальні результати:

-ігри-імітації та ігри-вправи, що моделюють життєві ситуації та забезпечують холістичний підхід до формування життєвих навичок та усвідомленого ставлення до власного здоров’я, здоров’я інших та навколишнього середовища

Наскрізні змістові лінії

«Екологічна безпека та сталий розвиток»

 Орієнтує учнів на відповідальне  ставлення   до навколишнього середовища як потенційного джерела здоров’я, добробуту та безпеки людини і спільноти; сприяє розвитку екологічно доцільного мислення і поведінки як складової формування здорового способу життя; навчає учнів встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між станом природного довкілля і здоров’ям, добробутом та безпекою громади; поглиблює розуміння міжнародного екологічного права, екологічного законодавства України, інформаційного суспільства та сталого розвитку.

«Громадянська відповідальність»

Формує громадянську відповідальність за особистий  і суспільний добробут, здоров’я і безпеку; повагу до прав людини; сприяє усвідомлення  ідей демократичного громадянства як засади  досягнення добробуту, поваги до прав людини, розвиває уміння реалізовувати громадянські права та свободи. Зміст курсу «Основи здоров’я» дозволяє найбільш повно реалізувати в навчально-виховному процесі концептуальні засади громадянськості при вивченні всіх чотирьох розділів програми предмету: «Здоров’я людини», «Психічна і духовна складові здоров’я», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я». Якщо в перших трьох розділах подано окремі елементи громадянськості, то саме зміст розділу «Соціальна складова здоров’я» особливо сприяє формуванню ідей демократії і дотримання прав людини.

«Здоров’я і безпека»

Дозволяє сформувати учня як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який здатний дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище. Оскільки при викладанні предмета «Основи здоров’я» ця наскрізна тема є провідною вона розкривається на всіх уроках в 5-9 класах.                          

«Підприємливість і фінансова грамотність»

націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Предмет «Основи здоров’я» має значний потенціал для формування такої ключової компетентності розвитку особистості, як підприємливість, орієнтує учнів на усвідомлення взаємозв’язку життєвого успіху з усіма складовими здоров’я; ставлення до збереження  і зміцнення здоров’я як до ознаки підприємливості. Обов’язковими та вкрай корисними для формування підприємливої компетентності є виконання практичних робіт у вигляді проектів, зокрема таких як «Проект самовиховання» та «Дослідження ринку праці за матеріалами засобів масової інформації».

          Результат основи здоров’я освіти в основній школі

Випускник / випускниця основної школи:

  • формує  мотивації дбайливого ставлення до життя і здоров’я;
  • формує стійкі переконання щодо пріоритету здоров’я як основної умови реалізації фізичного, психічного, соціального та духовного потенціалу людини з урахуванням її індивідуальних особливостей;
  • виховує бережливе, дбайливе та усвідомлене ставлення до власного здоров’я як однієї з найвищих людських цінностей, потреби самопізнання та всебічного самовдосконалення;
  • розвиває активну громадянську позицію,  спрямовану на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та соціальному середовищах;
  • формує  сталу мотиваційну установку на здоровий спосіб життя як провідної умови збереження і зміцнення здоров’я;
  • знає методи самозахисту в умовах загрози для життя;
  • знає методи самооцінки і контролю стану і рівня здоров’я протягом усіх років навчання;
  • розвиває життєві навички, спрямовані на заохочення вести здоровий спосіб життя.

Конкретним результатом навчання визначено розвиток здоров’язбережувальних компетенцій учнів, поглиблення життєвих навичок (зокрема прийняття рішень, розв’язання проблем, творчого та критичного мислення, спілкування, самооцінки та почуття гідності, протистояння негативному психологічному впливові, подолання емоцій та стресу, а також розвиток співчуття і відчуття себе як громадянина), усвідомлення учнями необхідності відповідати за життя, здоров’я, безпеку та добробут своє та оточуючих.

Форми роботи: інтерактивні вправи (акваріум, казка, коло ідей, диспут),фронтальна бесіда,практичні завдання, лекція.

Фізична культура

Мета реалізовується комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань:

– формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

– розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

– розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;

– формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

– формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку;

- формування високих моральних якостей.

Вклад предмета у формування ключових компетентностей.

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами

Уміння:

правильно використовувати термінологічний апарат, спілкуватися в різних ситуаціях під час занять фізичною культурою і спортом, за допомогою спілкування розв’язувати конфлікти, популяризувати ідеї фізичної культури і спорту мовними засобами.

Ставлення:

усвідомлення ролі фізичної культури для гармонійного розвитку особистості, пошанування національних традицій у фізичному вихованні, українському спортивному русі.

Навчальні ресурси:

інформація про історію спортивного руху в Україні та українську спортивну термінологію.

2

Спілкування іноземними мовами.

Уміння:

за допомогою іноземної мови спілкуватися про фізичну культуру, її значення для самореалізації людини, писати тексти іноземною мовою про власні спортивні захоплення, шукати інформацію в іноземних джерелах про ефективні оздоровчі програми, спортивні новини.

Ставлення:

усвідомлення ролі іноземної мови як мови міжнародного спілкування у спорті.

Навчальні ресурси:

спортивні новини іноземною мовою, спортивна термінологія.

3

Математична компетентність.

Уміння:

використовувати математичні методи під час занять фізичною культурою, для створення індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм, здійснення самооцінювання власного фізичного стану, вести рахунок при проведенні змагань у різних видах спорту, здійснювати підрахунок та аналізувати частоту серцевих скорочень у стані спокою та під час фізичних навантажень, розраховувати зусилля для досягнення мети, аналізуючи швидкість, відстань, траєкторію, тощо.

Ставлення:

усвідомлення важливості математичного мислення для фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності.

Навчальні ресурси:

завдання на подолання відстані, створення меню раціонального харчування.

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях.

Уміння:

організовувати та здійснювати туристичні мандрівки;

застосовувати інноваційні технології для покращення здоров’я;

виконувати різні фізичні вправи в умовах природного середовища, використовувати сили природи в процесі занять із фізичної культури.

Ставлення:

розуміння гармонійної взаємодії людини і природи, сприймання екологічного довкілля як ідеального простору для реалізації фізичної активності людини, ціннісне ставлення до навколишнього середовища як до потенційного джерела здоров’я, усвідомлення важливості бережливого природокористування.

Навчальні ресурси:

туристичні мандрівки, фізичні вправи на свіжому повітрі, засоби загартовування, сучасні фітнес-технології.

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

використовувати цифрові пристрої для навчання техніки рухових навичок, фізичних вправ, оцінювання власного фізичного стану, моніторингу рухової активності.

Ставлення:

усвідомлення впливу інформаційних та комунікаційних технологій і пристроїв на здоров’я людини, переваг та ризиків їх застосування; розуміння проблем та наслідків комп'ютерної залежності.

Навчальні ресурси:

комп’ютерні програми для корекції фізичного стану, майстер-класи з різних видів спорту, відеоуроки та відеоролики про проведення різних форм фізкультурно-оздоровчих занять.

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

розв’язувати проблемні завдання у сфері фізичної культури і спорту;

досягати конкретних цілей у фізичному самовдосконаленні; розробляти індивідуальні оздоровчі програми з урахуванням власних можливостей, мотивів та потреб;

шукати, аналізувати та систематизувати інформацію у сфері фізичної культури та спорту.

Ставлення:

розуміння потреби постійного фізичного вдосконалення.

Навчальні ресурси:

приклади індивідуальних фізкультурно-оздоровчих програм.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

боротися, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі рухової діяльності, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення, користуватися власними перевагами і визнавати недоліки у тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізовувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо).

Ставлення:

ініціативність, активність у фізкультурній діяльності, відповідальність, відвага,

усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій.

Навчальні ресурси:

спортивні змагання з різних видів спорту.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

організовувати гру чи інший вид командної рухової діяльності;

спілкуватися в різних ситуаціях, нівелювати конфлікти;

дотримуватися: правил чесної гри (Fair Play): поважати суперника, здобувати перемогу чесним шляхом за рахунок ретельної підготовки, з гідністю приймати поразку, пам’ятати, що головна перемога – це перемога над собою;  санітарно-гігієнічних вимог та правил безпечної поведінки під час виконання фізичних вправ, контролювати свій стан у процесі занять фізичною культурою.

Ставлення:

поцінування підтримки, альтернативних думок і поглядів; толерантність;

розуміння зв’язку між руховою активністю та здоров’ям, свідоме ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших.

Навчальні ресурси:

командні види спорту.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

виражати свій культурний потенціал через рухову діяльність;

удосконалювати культуру рухів.

Ставлення:

усвідомлення можливостей самовираження та самореалізації через фізичну культуру та спорт;

дотримання мовленнєвого етикету.

Навчальні ресурси:

форми фізичного виховання: спортивні свята, змагання, рухливі перерви, фізкультпаузи.

10

Екологічна грамотність і здорове життя.

Уміння:

свідомо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших; організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності

Ставлення:

усвідомлення важливості дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання.

Навчальні ресурси:

форми фізичного виховання: спортивні свята, змагання, рухливі ігри.

Призначення змістових ліній.

Змістова лінія  «Екологічна безпека та сталий розвиток» націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. 

Використовувати знання про особливості фізичного стану та  адаптацію організму до фізичних навантажень в процесі  фізкультурно-оздоровчих занять, використовувати інноваційні технології для покращення здоров’я, усвідомлювати людину як частину природи, її взаємодію з природнім середовищем у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності, використовувати сили природи в процесі занять з фізичної культури, вміти проводити різні форми рухової активності в умовах природного середовища.

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства.

Вміти ефективно співпрацювати з іншими у процесі фізичного виховання, виявляти солідарність та зацікавлення у спільному розв’язанні проблем, здійснювати критичну і практичну рефлексію, в ухваленні спільних рішень в досягненнях мети, формування відповідальності та розуміння цінностей фізичної культури, дотримання демократичних принципів у фізкультурній діяльності.

Вивченням питань, що належать до змістової лінії «Здоров'я і безпека» прагнуть сформувати учня/ученицю як духовно, емоційно, соціально і фізично повноцінного члена суспільства, який/яка здатний/на дотримуватися здорового способу життя і формувати безпечне життєве середовище.

Розуміти, що фізична культура є складовою частиною загальної культури суспільства, спрямована на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних якостей людини з метою гармонійного формування її як особистості. Усвідомлювати, що фізична культура є важливим засобом підвищення соціальної активності людей, задоволення їх моральних, естетичних та творчих запитів, життєво важливої потреби взаємного спілкування, розвиток дружніх стосунків тощо. Свідомо ставитися до власного здоров’я та здоров’я інших; вміти організувати гру чи інший вид рухової діяльності, спілкуватися в різних ситуаціях фізкультурно-спортивної діяльності, нівелювати конфлікти, здобувати чесну перемогу та з гідністю приймати поразку, дотримуватися правил чесної гри, усвідомлювати важливість дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виконанні фізичних вправ, розуміти значення рухової активності в житті людини для покращення здоров’я, формувати навички самоконтролю в процесі занять фізичною культурою, дотриматися правил безпечної поведінки під час уроків, змагань та інших форм фізичного виховання.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Сприяти формуванню здатності до оцінювання власних можливостей в процесі рухової діяльності, вміти працювати в команді, формувати навички співробітництва, реалізовувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за прийняті рішення, усвідомлювати важливість співпраці під час ігрових ситуацій, власних позитивних сторін та визнавати свої недоліки у тактичних діях в різних видах спорту, проявляти ініціативність та активність у фізкультурній діяльності.

ОСВІТГЯ ПРОГРАМА

школи ІІІ ступеня

 (профільна середня освіта)

          Профільна середня освіта – це третій  рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає третьому рівню Національної рамки кваліфікацій,  і є останнім етапом одержання повної загальної середньої освіти, на якому в свідомості учнів формується цілісна картина світу, випускники старшої школи володіють способами пізнавальної та комунікативної діяльності, умінням одержувати інформацію з різних джерел і самостійно опрацьовувати її, застосовувати набуті знання в повсякденному житті та готові до свідомого вибору та самореалізації.

           Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності.

          Профільне навчання є одним із ключових напрямів модернізації та удосконалення системи освіти нашої держави й передбачає реальне й планомірне оновлення школи старшого ступеня і має найбільшою мірою враховувати інтереси, нахили і здібності, можливості  кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами, у контексті соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. При цьому  реалізується  принцип особистісно орієнтованого навчання, створюються найоптимальніші умови для професійного самовизначення та подальшої самореалізації випускників, продовження освіти та початку професійної діяльності.

          Мета профільного навчання – забезпечення умов для якісної освіти старшокласників у відповідності з їхніми індивідуальними нахилами, можливостями, здібностями і потребами, забезпечення професійної орієнтації учнів на майбутню діяльність, яка користується попитом на ринку праці, встановлення наступності між загальною середньою і професійною освітою, забезпечення  можливостей постійного  духовного  самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації.

Профільна школа є інституційною формою реалізації цієї мети.

         Основні завдання профільного навчання

  • створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;
  • забезпечення наступності між загальною середньою та професійною освітою, можливості отримати професію;
  • сприяння професійній орієнтації і самовизначенню старшокласників, соціалізації учнів незалежно від місця проживання, стану здоров’я тощо;
  • здійснення психолого-педагогічної діагностики щодо визначення готовності до прийняття самостійних рішень, пов’язаних з професійним становленням;
  • сприяння у розвитку творчої самостійності, формуванні системи уявлень, ціннісних орієнтацій, дослідницьких умінь і навичок, які забезпечать випускнику школи можливість успішно самореалізуватися;
  • продовження всебічного розвитку учня як цілісної особистості,  його здібностей і обдарувань, його духовності й культури, формування громадянина України, здатного до свідомого суспільного виборуру.

          Освітня програма школи ІІІ ступеня (профільна середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту»,  постанов Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року №24  (11 класи) та від 23 листопада 2011 року № 1392 (10-11 класи) «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» на основі Типових освітніх програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року №408 та 406. Освітня програма школи  окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

           Освітня програма повної середньої освіти є  продовженням освітньої програми базової середньої освіти. Програма розроблена з урахуванням психолого-педагогічних особливостей розвитку дітей 16-18 років. Програма враховує, що провідною діяльністю учнів даного вікового періоду є самовизначення як практика формування, пов'язана з конструюванням  можливих образів майбутнього, проектуванням і плануванням в ньому своєї

індивідуальної траєкторії (свого шляху). Так як формування  старших школярів відбувається через набуття практичного мислення, то одиницею організації змісту освіти стає «проблема» і проблемна організація навчального

матеріалу, що передбачає особистісно-компетентнісну організацію навчальної діяльності.

             До  очікуваних результатів засвоєння основної освітньої програми належать:

· Загальні навчальні вміння, навички і способи діяльності

· Пізнавальна діяльність

· Інформаційно-комунікативна діяльність

· Рефлексивна діяльність.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-дитиноцентрованості і природовідповідності;

-узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-наступності і перспективності навчання;

-взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

- принцип інтегрування навчальних предметів всередині і поза освітніх

областей;

- принцип диференційованого підходу до навчання;

-логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей;

-принцип взаємозв'язку навчальної та позанавчальної діяльності.

Загальний обсяг навчального навантаження:

10 клас

1050

11 клас

1172,5

Разом

2222,5

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено в навчальних планах школи ІІІ ступеня, що  складені на основі  Типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня,  затверджених  наказами Міністерства освіти і науки  України від 20.04.2018 року №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня»,   в рамках навчальних планів (таблиця 2) (додаток 4).  Для учнів 11 класу – розроблено за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказами МОН України від 27.08.2010р. №834 зі змінами, внесеними наказом МОН Укриїни від 29.05.2014 р. №657 (додаток 2), зі змінами згідно з наказом МОН Укриїни від 07.08.2015р. (додаток 5).

        Навчальний план для 10-11 класів школи розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня  (10 клас)

(затверджені наказами МОН від 20.04.2018 № 408)

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

Українська мова

Рівень стандарту

Українська література

Рівень стандарту

Біологія і екологія

Рівень стандарту

Всесвітня історія

Рівень стандарту

Географія

Рівень стандарту

 Громадянська освіта (інтегрований курс)

Рівень стандарту

Зарубіжна література

Рівень стандарту

Захист Вітчизни

Рівень стандарту

Інформатика

Рівень стандарту

Історія України

Рівень стандарту

Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія)

Рівень стандарту

Технології

Рівень стандарту

Фізика і астрономія (авторський колектив під керівництвом Локтєва В. М.)

Рівень стандарту

Фізична культура

Рівень стандарту

Хімія

Рівень стандарту

Іноземна мова

Рівень стандарту

Перелік навчальних програм

для учнів закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (11 клас)

(затвердженими наказами МОН України від 27.08.2010р. №834 зі змінами, внесеними наказом МОН Укриїни від 29.05.2014 р. №657 (додаток 2), зі змінами згідно з наказом МОН Укриїни від 07.08.2015р. (додаток 5).

)

№ п/п

Назва навчальної програми

Рівень вивчення

Українська мова

академічний рівень

Алгебра

академічний рівень

Біологія

академічний рівень

Всесвітня історія

академічний рівень

Астрономія

академічний рівень

Екологія

академічний рівень

Економіка

академічний рівень

Зарубіжна література

академічний рівень

Захист Вітчизни

академічний рівень

Інформатика

академічний рівень

Історія України

академічний рівень

Людина і світ

академічний рівень

Геометрія

академічний рівень

Технології

академічний рівень

Українська література

академічний рівень

Фізика

академічний рівень

Фізична культура

академічний рівень

Хімія

академічний рівень

Художня культура

академічний рівень

Іноземна мова

академічний рівень

Реалізація освітніх галузей

            Навчальні плани  реалізують освітні галузі Базового навчального плану Державного стандарту через інтегровані курси і навчальні предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.  Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

        Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3

Математична компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4

Основні компетентності у природничих науках і технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8

Соціальна і громадянська компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9

Обізнаність і самовираження у сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія

Коротка характеристика

Екологічна безпека й сталий розвиток

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров'я і безпека

Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року  розпочинають здобуття профільної середньої освіти школи.

 Форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри. 

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей проводять на  уроці, семінарі, заключній конференції, екскурсії.  З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей  проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Оглядова конференція проводиться для учнів 10-11 класів.  Коригуючу функцію виконують оглядові консультації. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи

оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і

випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів

освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

Оцінки слугують для аналізу індивідуального прогресу і плануванню індивідуального темпу навчання, а не ранжуванню учнів. Оцінки розглядаються як рекомендація до дії, а не присуд.

Портрет випускника середньої школи

Випускник -  цілісна особистість - усебічно розвинена, здатна до критичного мислення.

Випускник - патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини.

Випускник - інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.